Разъяснения по вопросам финансового мониторинга

   

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
   Департамент фінансового моніторингу
   
   ЛИСТ
   
   від 13.05.2013 р. № 48-104/1050/5543

   
       
   
   
   Ураховуючи запити банків щодо застосування положень пунктів 12, 13 частини першої статті 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" (далі - Закон) у випадках сплати страхових внесків, страхових виплат згідно із законодавством про загальнообов'язкове державне страхування, керуючись пунктом 2 частини другої статті 14 Закону, Національний банк України повідомляє таке.
   
   Відповідно до статті 15 Закону фінансова операція із одержання (сплати, переказу) страхового (перестрахового) платежу (страхового внеску, страхової премії) (пункт 12 частини першої статті 15 Закону) і фінансова операція з проведення страхової виплати або страхового відшкодування (пункт 13 частини першої статті 15 Закону) підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, у разі якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 150000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентній 150000 гривень.
   
   З 1 січня 2011 року набув чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"¹ (далі - Закон про єдиний внесок), яким встановлено, що платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
   __________
   ¹ Закон про єдиний внесок набрав чинності з 1 січня 2011 року, крім підпункту 8 частини першої статті 1, підпунктів 7 та 8 (в частині пред'явлення посвідчення застрахованої особи), 9 частини другої статті 6, абзацу другого підпункту 1 частини третьої статті 20, статті 22 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2014 року.
   
   Статтею 1 Закону про єдиний внесок встановлено, що:
   
   єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
   
   страхові кошти - кошти, які формуються за рахунок сплати єдиного внеску та надходжень від фінансових санкцій (штрафів та пені), що застосовуються відповідно до закону;
   
   страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок;
   
   застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.
   
   Слід зазначити, що відповідно до статті 3 Закону про єдиний внесок збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються, зокрема, за принципами обов'язковості сплати; законодавчого визначення умов і порядку його сплати; законодавчого визначення розміру єдиного внеску та пропорцій його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
   
   Разом з цим Законом про єдиний внесок внесено зміни до порядку фінансування Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності страхувальників (далі - Фонд) та інших отримувачів страхових коштів. Згідно зі змінами фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється районними, міжрайонними, міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду. Страхові кошти зараховуються на окремий поточний рахунок та можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам (підпункт 9 пункту 11 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про єдиний внесок).
   
   Отже, враховуючи, що відповідно до вимог Закону про єдиний внесок сплата єдиного внеску страхувальниками здійснюється в обов'язковому порядку та на регулярній основі², на думку Національного банку України, фінансові операції, які здійснюються на виконання законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не підлягають фінансовому моніторингу за вказаними вище ознаками.
   
   __________
   ² Частиною другою статті 24 Закону про єдиний внесок встановлено, що банки приймають від платників єдиного внеску, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум, у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням з Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.
   
   Заступник Голови
   Національного банку України
   

О.О. Ткаченко