Щодо надання допомоги по тимчасовій непрацездатності за сумісництвом (лист Пенсійного фонду від 26.01.2023 р. № 2748-2294/К-03/8-2800/23)

ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 26.01.2023 р. № 2748-2294/К-03/8-2800/23

Щодо надання допомоги по тимчасовій непрацездатності за сумісництвом

Розглянувши звернення на електронну пошту <...> про надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, Пенсійний фонд України повідомляє.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону України від 23.09.99 N 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон) соціальне страхування здійснюється за принципами законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування.

Так, частиною першою статті 22 Закону визначено, що страхова виплата у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначається та здійснюється за основним місцем роботи (діяльності).

Допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) або за місцем роботи за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, частиною першою статті 22 Закону визначено першочерговість реалізації права застрахованих осіб на допомогу по тимчасовій непрацездатності страхувальниками за основним місцем роботи.

З урахуванням наведеного допомога по тимчасовій непрацездатності призначається та надається застрахованим особам страхувальниками за основним місцем роботи, і лише у разі не реалізації застрахованою особою права на таку допомогу, вона надається за місцем роботи за сумісництвом (наймом).

В свою чергу, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам у відсотковому розмірі середньої заробітної плати, який залежить від її страхового стажу (частина перша статті 17 Закону).

Частиною другою статті 25 Закону визначено, що порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 30 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 N 1266, у разі коли на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, на умовах цивільно-правового договору, провадить підприємницьку або іншу діяльність, пов'язану з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності, обчислення середньої заробітної плати (суми заробітної плати) здійснюється страхувальниками окремо за основним місцем роботи, за сумісництвом та за місцем (місцями) провадження іншого виду (видів) діяльності. Розрахунковий період у такому разі визначається за кожним місцем роботи окремо.

Тобто чинним законодавством України не передбачено при обчисленні суми допомоги по тимчасовій непрацездатності за основним місцем роботи врахування заробітної плати з інших місць роботи.

Враховуючи вищезазначене, страхувальник для реалізації права застрахованої особи на допомогу по тимчасовій непрацездатності здійснює призначення та надання за основним місцем роботи зазначеної допомоги розрахованої лише за основним місцем роботи, і у разі відмови страхувальником або уповноваженими ним особами в призначені допомоги за основним місцем роботи - застрахована особа має право за місцем роботи за сумісництвом на таку допомогу розраховану лише за сумісництвом.

Додатково повідомляємо, що питання надання допомоги по тимчасовій непрацездатності за перших п'ять днів тимчасової непрацездатності врегульовано нормами Порядку оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 26.06.2015 N 440.

З повагою