Щодо надання допомоги на поховання (лист Пенсійного фонда від 21.03.2024 р. № 2800-030401-8/17515)

ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ
ДЕПАРТАМЕНТ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, СТРАХОВИХ ВИПЛАТ, СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ, ЖИТЛОВИХ СУБСИДІЙ ТА ПІЛЬГ

ЛИСТ

від 21.03.2024 р. № 2800-030401-8/17515

Розглянувши [...] запит [...] щодо надання допомоги на поховання ([...]), Пенсійний фонд України повідомляє.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону України від 23.09.99 N 1105XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 1105) соціальне страхування здійснюється за принципами законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування.

Частиною першою статті 20 Закону N 1105 визначено, що допомога на поховання надається у разі смерті застрахованої особи або членів сім'ї, які перебували на її утриманні.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону N 1105 допомога на поховання застрахованої особи призначається члену сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання, на підставі заяви особи, яка здійснила поховання, документа, що посвідчує особу, та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання або довідки про смерть.

Частиною першою статті 22 Закону N 1105 визначено, що страхова виплата у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначається та здійснюється за основним місцем роботи (діяльності).

Частиною другою статті 1 Закону N 1105 встановлено, що терміни "застрахована особа" та "страхувальники" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України від 08.07.2010 N 2464 "Про облік та збір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464).

Так відповідно до пункту третього частини першої статті 1 Закону N 2464 застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Слід зазначити, що статтею 119 Кодексу законів про працю України передбачено, що за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування і форми власності та у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Отже, на час мобілізації такі працівники увільняються від виконання обов'язків передбачених трудовим договором і за ними зберігається лише місце роботи та посада. Тобто в цей період працівник, якого було мобілізовано, втрачає статус застрахованої особи.

Враховуючи зазначене, у разі загибелі мобілізованого працівника допомога на поховання Пенсійним фондом України не надається, оскільки така особа в цей період не набула статусу застрахованої особи.

Одночасно повідомляємо, що військовозобов'язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу - військовослужбовці, у зв'язку з чим на них повинні розповсюджуватися норми законів України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців і членів їх сімей" та іншими нормативно-правовими актами.