Щодо застосування ч. 3 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.99 р. № 1105-XIV при обчисленні суми лікарняних (лист Пенсійного фонду від 21.04.2023 р. № 15806-17907/У-03/8-2800/23)

ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ
ДЕПАРТАМЕНТ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, СТРАХОВИХ ВИПЛАТ, СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ, ЖИТЛОВИХ СУБСИДІЙ ТА ПІЛЬГ

ЛИСТ

від 21.04.2023 р. № 15806-17907/У-03/8-2800/23

Розглянувши Ваше звернення [...] щодо застосування частини третьої статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.99 N 1105-XIV (далі - Закон N 1105-XIV) при обчисленні суми допомоги по тимчасовій непрацездатності працівникам та гіг-спеціалістам резидента Дія Сіті, Пенсійний фонд України повідомляє.

Частиною третьою статті 17 Закону N 1105-XIV визначено, що сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім'ї) в розрахунку на місяць, що виплачується працівникам та гіг-спеціалістам резидентів Дія Сіті, не має перевищувати розмір заробітної плати (доходу) таких осіб, з якого фактично сплачено страхові внески.

Для реалізації обмеження суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, зазначеного в частині третій статті 17 Закону N 1105-XIV, нормами Закону N 1105-XIV та Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 N 1266 (далі - Порядок N 1266), не визначено, за який саме місяць (останній місяць розрахункового періоду, місяць настання страхового випадку або місяць, за який нараховується відповідна допомога) застосовується розмір заробітної плати (доходу) таких осіб як обмеження суми допомоги, але зазначається, що з цієї заробітної плати (доходу) сплачено (а не сплачуються) страхові внески.

З огляду на те, що в пункті 4 Порядку N 1266 передбачено використання максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої в останньому місяці розрахункового періоду, вважаємо, що при реалізації обмеження, визначеного в частині третій статті 17 Закону N 1105-XIV, повинен визначатися аналогічний місяць, тобто розмір мінімального страхового внеску, встановлений в останньому місяці розрахункового періоду.

При цьому, якщо в повному місяці періоду тимчасової непрацездатності розрахована виплата за такий місяць перевищує розмір мінімальної заробітної плати, то допомога по тимчасовій непрацездатності в цьому місяці обмежується розміром мінімального заробітної плати.

З повагою