Об утверждении Обобщающей налоговой консультации относительно налогообложения сумм страхового возмещения, которые при наступлении страхового случая с предметом залога (автомобиля) выплачиваются страховой компанией по договору банка - выгодоприобретателю, а не физическому лицу, получившему в банке кредит под такой автомобиль

   
   
   
   Керуючись статтею 52 Податкового кодексу України, з метою забезпечення однакового підходу до практичного застосування норм податкового законодавства
   
   НАКАЗУЮ:
   
   1. Затвердити Узагальнюючу податкову консультацію щодо оподаткування сум страхового відшкодування, які при настанні страхового випадку із предметом застави (автомобілем) виплачуються страховою компанією за договором банку - вигодонабувачу, а не фізичній особі, що одержала в банку кредит під такий автомобіль (додається).
   
   2. Інформаційно-комунікаційному департаменту (Семченко О.В.) забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційному веб-порталі Міндоходів та у засобах масової інформації.
   
   3. Координаційно-моніторинговому департаменту (Санжаревська І.С.) забезпечити внесення наказу до Репозиторія звітної і статистичної інформації Міністерства доходів і зборів України, затвердженого наказом Міндоходів від 06.09.2013 № 448.
   
   4. Начальникам головних управлінь Міндоходів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Міжрегіонального головного управління Міндоходів – Центрального офісу з обслуговування великих платників довести наказ до відома підпорядкованих державних податкових інспекцій.
   
   5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Ігнатова А.П.
   
   
   
   Міністр

О.В. Клименко

   
   
   
   
   
   В Узагальнюючій податковій консультації вживаються такі скорочення:
   
   Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI – Податковий кодекс;
   Цивільний кодекс України від 16.01.2013 № 435-IV – Цивільний кодекс;
   Порядок застосування підпунктів 165.1.27 та 165.1.28 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Податкового кодексу України щодо страхових виплат, страхових відшкодувань, викупних сум та пенсійних виплат, отримуваних платником податку за договорами страхування, недержавного пенсійного забезпечення, пенсійного вкладу та довірчого управління, затверджений розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 24.12.2010 № 997, – Порядок.
   
   Статтею 985 Цивільного кодексу передбачено укладення договору страхування на користь третьої особи.
   
   Так, страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку.
   
   Крім того, страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.
   
   Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється IV розділом Податкового кодексу, п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
   
   Доходом з джерелом його походження з України – є будь-який дохід, отриманий резидентом або нерезидентом, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні (п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).
   
   Згідно з абз. «б» п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником податку за договором страхування від страховика-резидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення, у разі виконання такої умови: під час страхування майна сума страхового відшкодування не може перевищувати вартість застрахованого майна, визначену за звичайними цінами на дату укладення страхового договору, збільшену на суму сплачених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій).
   
   Порядок застосування п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 Податкового Кодексу визначається Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (п.п. 165.1.28 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу).
   
   У разі якщо сума страхового відшкодування перевищує вартість застрахованого майна, визначену за звичайними цінами на дату укладення договору страхування, збільшену на суму сплачених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), податковий агент від суми такого перевищення утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок за ставкою, визначеною у п. 167.1 ст. 167 розділу IV Податкового кодексу (п.п. 2.2 п. 2 Порядку).
   
   Про суму здійснених виплат страхового відшкодування податкові агенти повідомляють контролюючі органи у складі податкової звітності за черговий податковий період.
   
   Отже, якщо виплата страхового відшкодування платнику податку - фізичній особі здійснюється страховою компанією (у разі настання страхового випадку) з додержанням вимог п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу та Порядку, то вона не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника.
   
   Якщо умовами договору страхування рухомого майна (автомобіля), яке придбано фізичною особою у кредит, передбачено, що вигодонабувачем у разі настання страхового випадку є банк та сума страхового відшкодування перераховується страховою компанією банку, який за рахунок цих коштів погашає частину кредиту платника податку, то вимоги встановлені п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу не виконуються, тому не можливо звільнити платника від сплати податку.
   
   Водночас, відповідно до абз. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Податкового кодексу), зокрема, у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.
   
   Таким чином, суми страхового відшкодування, які при настанні страхового випадку із предметом застави (автомобілем) виплачуються страховою компанією за договором банку – вигодонабувачу, то згідно із абз. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу розглядаються як дохід платника податку у вигляді додаткового блага. При цьому, банк повинен виконати усі функції податкового агента, встановлені Податковим кодексом.
   
   
   Директор Департаменту
   доходів і зборів з фізичних осіб
   

В.В. Бусарєв