Коригування податкового кредиту при ліквідації основних засобів

Згідно з пп. «б», «г» п. 198.5 ПКУ визначено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

♦ в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 197.1.28 ПКУ та операцій, передбачених п. 197.11 ПКУ);

♦ в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ПКУ).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов’язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в ЄРПН. 

Відповідно до абзацу першого п. 189.9 ПКУ у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма п. 189.9 ПКУ не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства, або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням (абзац другий п. 189.9 ПКУ).

Таким чином, якщо основні засоби використовувались у звільнених від оподаткування ПДВ операціях і на дату початку їх використання в таких операціях було нараховане податкове зобов’язання відповідно до п. 198.5 ПКУ та надалі здійснюється ліквідація таких основних засобів, то у цьому випадку можливі різні варіанти нарахування/коригування податкових зобов’язань з ПДВ залежно від особливостей здійснення такої операції з ліквідації основних засобів. Зокрема:

► якщо основні засоби ліквідовуються за самостійним рішенням платника податку, то така операція з їх ліквідації відповідно до абзацу першого п. 189.9 ПКУ підлягає оподаткуванню ПДВ. При цьому, оскільки такі основні засоби починають використовуватися в оподатковуваних ПДВ операціях, то податкові зобов’язання, що були нараховані відповідно до п. 198.5 ПКУ за такими основними засобами, підлягають коригуванню; 

► якщо така ліквідація здійснюється у зв’язку зі знищенням або зруйнуванням основних засобів внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства, або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів в інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням (як це передбачено абз. 2 п. 189.9 ПКУ), то у цьому випадку податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються.