Будівельна кома: Що у парламенті пропонують робити з довгобудами та недобудами

В Україні планують відновлювати процес інвентаризації недобудів і довгобудів, призупинений через російське вторгнення – це допоможе максимально чітко окреслити масштаби проблеми станом на зараз та сприятиме пошуку оптимальних шляхів її вирішення.

Про це на круглому столі «Вдосконалення фінансово-кредитних механізмів забезпечення будівництва житла з метою розвитку будівельної галузі та створення умов для відбудови України» повідомила Голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.

За її словами, у держави поки що немає актуальних даних щодо того, яким фондом недобудованого житла вона оперує і точної кількості громадян, які проінвестували в незавершене будівництво. Тому проведення разом з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури відповідної інвентаризації дозволить максимально чітко окреслити масштаби проблеми. Це у свою чергу допоможе пошуку оптимальних шляхів її вирішення.

«Проблема недобудів і довгобудів для України, як ми бачимо, на жаль не нова. Лише на прикладі столиці маємо купу показових кейсів: спочатку сумнозвісні будинки Войцеховського, потім Укрбуд, Аркада, тепер Київміськбуд. Це десятки тисяч українських родин, які досі не отримали ключів від своєї домівки. Потрібно шукати можливі шляхи вирішення цих викликів по всій країні, а також зміцнювати законодавство в будівельній сфері, щоб унеможливити повторення подібних ситуацій», – наголосила Шуляк.

Важливим кроком до цього, за словами очільниці профільного комітету, став Закон про реєстрацію спеціального майнового права, який запрацював наприкінці минулого року. Відтепер всі забудовники мають реєструвати спеціальні майнові права на свої об’єкти у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ДРРП), а для цього мають зареєструвати кожну квартиру як складову частину будинку в Єдиній державній електронній системі в сфері будівництва (ЄДЕССБ).

Ця система не пропустить реєстрацію, якщо забудовник попередньо не отримав технічні умови, містобудівні умови та обмеження, не вніс дані на проєктування, проєктну документацію з ідентифікатором та експертний звіт. Крім цього, в системі обов’язково має бути затверджена проєктна документація, а також документ, що дає право на виконання будівельних робіт.

«Фактично така багатоетапна перевірка алгоритмами електронної системи перед реєстрацією спеціального майнового права є додатковою гарантією для інвестора, що забудовник будує відповідно до чинного законодавства», – пояснила Олена Шуляк.

Станом на зараз, зауважила вона, вже відбулось декілька десятків реєстрацій спеціального майнового права, тобто процес запущений і набирає обертів. І це, на думку парламентарки, важливий крок до створення прозорих правил гри на ринку девелопменту і ще один запобіжник для появи нових проблемних кейсів.

Втім, для успішного розв’язання питання з довгобудами та недобудами наразі вкрай важлива ще й готовність місцевої влади долучатись до пошуку оптимальних шляхів вирішення кожного конкретного кейсу, переконана Шуляк.

Показовим у цьому плані є кейс Долинської громади Івано-Франківщини, де органи місцевої влади передали кілька об‘єктів незавершеного будівництва з державної власності у комунальну і добудували їх за всіма сучасними стандартами, включаючи енергоефективність, коштом місцевого бюджету. А ключі від нових квартир в них передали сім‘ям наших військових.

Щоб подібних проєктів на місцях ставало більше, у Верховній Раді нещодавно прийняли законопроєкт №10202, який дає виконавчим органам місцевого самоврядування повноцінне право на замовлення ремонту чи комплексного відновлення об’єктів соціальної та виробничої інфраструктури, а також житлових будинків.

«Маю надію, що після прийняття законопроєкту № 10202 таких важливих ініціатив, як в Долинській громаді, стане більше. Бо це і розвиток міст, і соціальна справедливість, та, власне, це відчуття ОМС — повноцінні суб’єкти в системі державного управління», – підкреслила очільниця комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Допомогти з пошуком інструментів для розв’язання проблем недобудів та довгобудів можуть також публічні консультації та залучення експертного середовища для напрацювання відповідних рішень.

На думку Шуляк, доцільним для цього буде застосувати такий інструмент як публічні консультації. Досвід їх проведення вже став показовим при вдосконаленні програми державної компенсації за пошкоджене і знищене в результаті російського вторгнення єВідновлення, коли під час громадських обговорень вдалося виявити моменти, які потребують удосконалення, і спільно знайти рішення, як їх покращення.