ВРУ підтримала законопроєкт щодо публічних консультацій. Хто, як, з ким і навіщо повинен їх проводити?

У Парламенті 282 голосами підтримали у другому читанні і в цілому прийняття законопроєкту № 4254, який передбачає проведення публічних консультацій всіма органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування тощо при запровадженні будь-який управлінських рішень. Повноцінно цей інструмент, який є одним із структурних маяків Ukraine Facility, запрацює в Україні після завершення повномасштабної війни.

Про це повідомила Голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.

В Україні цей інструмент сприятиме збільшенню рівня довіри громадян до державної влади та місцевого самоврядування, а також має забезпечити ефективну співпрацю з громадянським суспільством. Проводитись публічні консультацій повинні за участю заінтересованих сторін щодо всіх проєктів нормативних актів і стратегічних документів. Йдеться про осіб, на яких вплине прийняття рішення, прав, свобод, інтересів чи обов’язків яких воно стосується, а також інші особи, які виявили бажання брати участь у публічних консультаціях. Всі пропозиції і недоліки, які будуть озвучуватись в ході консультацій, повинні бути враховані.

"Демократичним суспільство стає тоді, коли якомога більше громадян бере участь у процесах прийняття управлінських рішень. Тому застосування цього інструменту сприятиме збільшенню рівня довіри громадян до державної влади та місцевого самоврядування, а також має забезпечити ефективнішу співпрацю з громадянським суспільством. Іншими словами, запровадження обов’язкових публічних консультацій створює умови для більш активної участі громадян у державному управлінні та забезпечує врахування їх інтересів при ухваленні важливих рішень”, - підкреслила Олена Шуляк.

Парламентарка зазначила, що підтриманий Верховною Радою законопроєкт:

• визначає, що публічні консультації мають проводити всі органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування перед прийняттям тих чи інших управлінських рішень;
• визначає чіткий порядок проведення консультацій;
• встановлює норму, яка обов’язково забезпечує участь у публічних консультації широкого кола заінтересованих осіб;
• запроваджує різні форми консультацій (електронні, публічні обговорення та адресні консультації);
• передбачає створення єдиної онлайн-платформи для проведення консультацій;
• вводить для органу влади обов‘язок аналізувати кожну подану громадськістю пропозицію;
• встановлює норму, за якою по результатами проведених консультацій готується обов’язково розгорнутий, публічний звіт.

Шуляк зауважила, що вона особисто спільно з партнерами ГО «Інститут Республіка» в межах Програми USAID «РАДА: наступне покоління», що виконується ГО «Інтерньюз Україна» вже проводили масштабні публічні консультації на дві важливі теми. Перша - варіанти удосконалення державної програми компенсацій за знищене або пошкоджене в результаті російської агресії житло єВідновлення. Оскільки у світі немає досвіду реалізації подібної програми, Україні довелося напрацьовувати власний.

«В умовах сьогодення жодній з країн не довелося стикатися з необхідністю проведення такої програми, тому створюючи її, ми рухалися в режимі першопрохідців - подекуди наосліп, набиваючи шишки. Тому щоб з’ясувати недоліки програми і, головне, шляхи їх усунення, наприкінці 2023 року ми провели масштабні публічні консультації, за результатами яких програму досить оперативно почали вдосконалювати», – зазначила Шуляк.

Йдеться, зокрема, про право подаватись на компенсацію декільком співвласникам житла, можливість подавати заяви не лише через Дію, уточнення площі житла тощо. Але і ці зміни – далеко не остаточні, запевнила Шуляк.

За словами парламентарки, у випадку єВідновлення у публічних консультаціях, які окремо проводилися по чотирьом напрямкам – схід України, захід, південь і північ, брали участь до 300 учасників. Це були як отримувачі компенсацій, виконавці програми - ОМС, а також її ініціатори на законодавчому рівні, завданням яких було зрозуміти, де програму потрібно скоригувати внесенням відповідних правок у діючий закон.

Друга важлива тема, для якої на початку поточного року проводили публічні консультації – напрацювання законопроєкту про основні засади житлової політики, прийняття якого є необхідною умовою отримання Україною 50 млрд євро, згідно з -Планом для Ukraine Facility.

Нове житлове законодавство має на меті вирішити питання застарілого житлового фонду, руйнації значної частини наявного, розв’язати питання житла для ВПО, створити умови для повернення українських біженців з-за кордону, запровадити сучасну і ефективну житлову політику – зокрема, вирішити питання квартирних черг, в яких на сьогодні стоять близько 600 тис українців.

«У цих публічних консультаціях взяло участь майже вдвічі більше учасників – люди побачили, що їх готові слухати і, головне, рахуватися з їхньою думкою. Рекомендації за підсумком цих публічних консультацій, отримані за їх допомогою, нададуть вже найближчим часом. А сам законопроєкт про основні засади житлової політики, вдосконалений за цими результатами, зареєструють протягом наступних двох місяців», – повідомила Шуляк і додала, що наступною темою для проведення публічних консультацій може стати охорона культурної спадщини, оскільки проблеми в цій царині щодня поглиблюються.

За словами Шуляк, у міжнародній практиці проведення публічних консультацій – обов’язкова норма для більшості важливих рішень на рівні держави. При цьому в Україні ця історія до сьогодні була абсолютно добровільною. Втім, після прийнятого сьогодні законопроєкту №4254 публічні консультації будуть обов’язковими при ухваленні будь-яких управлінських рішень на рівні держави і громад. Ця норма набуде чинності після завершення повномасштабної війни.