Кодекс про адміністративні проступки замість КУпАП: є проєкт

У ВРУ зареєстровано законопроєкт Кодексу про адміністративні проступки № 11386 від 28.06.2024 р. Його розроблено на заміну поки що чинного Кодексу про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Загальна характеристика та основні положення законопроєкту

Проєкт КУАП складається із 503 статей, які об’єднані у 9 розділів.

Загальна частина містить розділи:

1. Законодавство про адміністративні проступки.

2. Адміністративний проступок.

3. Правові наслідки адміністративного проступку.

Особлива частина містить розділи:

4. Адміністративні проступки у сфері праці, охорони здоров’я, моральності, культурної спадщини та благоустрою.

5. Адміністративні проступки у сфері забезпечення публічної безпеки, безпеки виробництва та будівництва і безпеки транспорту.

6. Адміністративні проступки у сфері забезпечення екологічної безпеки, громадського здоров’я, охорони довкілля, туризму та курортів.

7. Адміністративні проступки у сфері охорони власності та здійснення господарської і фінансової діяльності.

8. Адміністративні проступки управління в інформаційній сфері, сфері оборони, військового обов’язку, безпеки державного кордону України, а також забезпечення функціонування публічної служби.

Процедурна частина містить розділ 9. Провадження в справі про адміністративний проступок.

Зазначені розділи проєкту КУАП розподілені на 55 глав.

Проєктом КУАП передбачається також внесення змін до 84 законодавчих актів України.

Серед основних новацій проєкту КУАП необхідно виділити такі.

1. Об’єднання в КУАП всіх норм, які передбачають склади адміністративних проступків. Це відповідатиме Рекомендації Ради Європи стосовно адміністративних санкцій та Пояснювальному меморандуму до неї.

Положення щодо відповідальності за адміністративні проступки будуть вилучені з інших нормативно-правових актів, в тому числі підзаконних актів.

Внаслідок цього буде усунуте пряме порушення вимог пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України.

2. Вилучення зі сфери адміністративного деліктного законодавства правопорушень, які мають цивільно-правовий характер або є предметом розгляду адміністративних судів. Наявність цих порушень у адміністративному законодавстві пояснюється природою радянського адміністративного права, яку до цього часу відображають положення Кодексу про адміністративні правопорушення від 1984 року.

3. Розмежування кримінальних та адміністративних правопорушень. Конституційний Суд України звертає увагу законодавця на потребу в розмежуванні на законодавчому рівні злочинів, адміністративних та дисциплінарних правопорушень за чіткими критеріями, оскільки це безпосередньо випливає з припису пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України та зобов’язань України як держави-учасниці Конвенції.

4. Визнання суб’єктами вчинення адміністративних проступків фізичних та юридичних осіб. Діяння юридичної особи вважатиметься караним, якщо воно є наслідком діянь фізичних осіб, що її представляли у відповідних відносинах.

5. Зміна підходів до визначення вини. Існуюча теорія вини адміністративних правопорушень, механічно запозичена з кримінального права, в проєкті КУАП замінена на інший підхід. Відповідно до нього фізична особа, у тому числі та, яка представляла у відповідних відносинах юридичну особу, вважатиметься винуватою у вчиненні діяння, якщо дія або бездіяльність є усвідомленою і має наслідком порушення положень закону. Така новація дозволить визнати юридичних осіб повноцінними суб’єктами відповідальності і привести вітчизняне законодавство в цій частині у відповідність до правової доктрини і законодавства західно-європейських країн.

6. Запровадження презумпції невинуватості у справах про адміністративні проступки. Відповідно до цього принципу, особа вважатиметься невинуватою у вчиненні адміністративного проступку і до неї не може бути застосовано адміністративне стягнення, доки факт вчинення нею адміністративного проступку не буде доведено у визначеному законом порядку і встановлено рішенням адміністративного органу, уповноваженого цим Кодексом, що набрало чинності. Особа, яка притягуватиметься до адміністративної відповідальності, не зобов’язана буде доводити свою невинуватість.

7. Наповнення новим змістом принципу законності, згідно з яким особи підлягатимуть відповідальності за порушення правил, вимог, режимів, лімітів, порядків,  нормативів, норм, технологій, строків, обмежень, передбачених цим Кодексом, які встановлені виключно на підставі закону України.

8. Впорядкування системи суб’єктів притягнення до відповідальності. Адміністративні проступки згідно з проєктом КУАП підвідомчі лише органам виконавчої влади, державним органам, органам місцевого самоврядування, тобто адміністративним органам.

9. Оновлення переліку адміністративних стягнень та інших правових наслідків вчинення адміністративних проступків. В проєкті КУАП також змінено спосіб визначення розміру штрафів. Вони поділяються на десять категорій, виходячи зі ступеню тяжкості адміністративних проступків.