Чи виникає у Товариства обов’язок реєстрації платником акцизного податку з 01.07.2019 року, враховуючи зміни норм ПКУ, внесених Законом № 2628, при умові, що Товариством будуть придбаватись підакцизні товари на митній території України та виключно для власного споживання? (лист ДФС від 10.05.2019 р. № 2073/6/99-99-12-02-02-15/ІПК)
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 10.05.2019 р. № 2073/6/99-99-12-02-02-15/ІПК
Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення Товариство стосовно надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування норм розділу VI Кодексу та повідомляє таке.
Товариство поінформувало, що здійснює придбання дизельного палива та інших підакцизних товарів, що використовуються виключно для власного споживання та у зв’язку з внесенням Законом України від 23 листопада 2018 року N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" (далі - Закон N 2628) змін до норм Кодексу просить надати податкову консультацію з наступних питань.
1. Чи виникає у Товариства обов’язок реєстрації платником акцизного податку з 01.07.2019 року, враховуючи зміни норм Кодексу внесених Законом N 2628, при умові, що Товариством будуть придбаватись підакцизні товари на митній території України та виключно для власного споживання?
З 01.07.2019 р. набудуть чинності зміни до Кодексу, внесені Законом N 2628, якими визначено наступне.
Відповідно до пункту 212.1 статті 212.1 платником податку є, зокрема, особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), яка реалізує пальне.
Реалізація, зокрема, пального для цілей розділу VI Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:
до акцизного складу;
до акцизного складу пересувного;
для власного споживання чи промислової переробки;
будь-яким іншим особам.
Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:
у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;
при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу (підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Отже, операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з акцизного складу/акцизного складу пересувного на акцизний склад розпорядника, для зберігання, а також операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з акцизного складу розпорядника для власного споживання, з 01 липня 2019 року вважатимуться операціями з реалізації пального в розумінні норм Закону N 2628.
Порядок реєстрації осіб як платників акцизного податку визначено пунктом 212.3 статті 212 Кодексу, яким, зокрема, визначено наступне.
Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.
Відповідно до п. 22 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу суб’єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників податку з 1 липня 2019 року, зобов’язані до 1 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.
2. У разі, якщо у Товариства не виникає обов’язку реєстрації платником акцизного податку з 01.07.2019 року, чи буде товариство розпорядником акцизного складу в розумінні підпункту 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, в редакції Кодексу, що діятиме з 01.07.2019 р. та чи буде воно зобов’язане виконувати приписи підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Кодексу в частині необхідності облаштування місць зберігання пального витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками?
З 01.07.2019 р. набудуть чинності норми Закону N 2628, якими надано визначення акцизних складів, акцизних складів пересувних та їх розпорядників.
Акцизний склад - це, зокрема, приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Не є акцизним складом, зокрема:
приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного і року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
Відповідно до підпункту 14.1.224 пункту 14.1. статті 14 Кодексу розпорядник акцизного складу - зокрема, суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.
Отже, враховуючи викладене, у разі, якщо власник/користувач має приміщення або територію, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального перевищує 200 кубічних метрів, а обсяг отримання пального протягом календарного року пального перевищує 1000 кубічних метрів, то такий власник/користувач вважатиметься розпорядником акцизного складу в розумінні норм Закону N 2628.
Акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі відповідно до норм підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Кодексу.
3. У разі, якщо у Товариства виникає обов’язок реєстрації платником акцизного податку з 01.07.2019 року, Товариство просить повідомити порядок врахування, при реєстрації Товариства платником акцизного податку, залишків підакцизної продукції, що будуть обліковуватись на складах Товариства та акцизний податок з якого сплачений Товариством у складі ціни на таку продукцію? Товариство зауважує, що не врахування вищезгаданих залишків підакцизної продукції, при реєстрації Товариства платником акцизного податку, може призвести до подвійного обкладення акцизним податком такої продукції, адже Товариством при придбанні цієї продукції сплачено акцизний податок на постачальника у складі ціни, а також повторно буде сплачено акцизний податок до державного бюджету при використанні таких залишків?
Щодо порядку врахування платником акцизного податку залишків, зокрема, пального, які будуть обліковуватись на складах та по яким сплачено акцизний податок у складі ціни повідомляємо.
З метою запровадження норм Закону N 2628 ДФС спільно з Мінфіном і розроблено проект постанови КМУ "Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового", яким, зокрема і передбачено, що для врахування в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового залишків пального у суб’єктів господарювання, які до 1 липня 2019 року не підпадали під визначення платників акцизного податку відповідно до п. 212.1 ст. 212 Кодексу, які з 1 липня 2019 року підпадають під визначення платників акцизного податку відповідно до п. 212.1 ст. 212 Кодексу, облік якого у системі електронного адміністрування реалізації пального не здійснювався, такий платник з 16 до 20 липня 2019 року (включно) без сплати акцизного податку подає заявку на поповнення обсягів залишку пального станом на 1 липня 2019 року за кожним кодом пального згідно з УКТ ЗЕД та кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним для подальшого використання виключно для власного споживання або і промислової переробки.
Зазначений проект постанови знаходиться на розгляді в Кабінеті Міністрів України.
Зазначаємо, що інформації, наведеної у запиті Товариства, недостатньо для того, щоб надати остаточну відповідь, оскільки у зверненні відсутня інформація стосовно загальної місткості його резервуарів та не надано копій договорів на поставку пального.
Для надання більш повної та ґрунтовної індивідуальної податкової консультації Товариство має право повторно звернутися до контролюючого і органу та надати копії відповідних документів.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
