Щодо відображення в податковій звітності результатів перевірок та порядку формування податкового кредиту з ПДВ (лист ДФС від 04.01.2019 р. № 43/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 04.01.2019 р. № 43/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо відображення в податковій звітності результатів перевірок та порядку формування податкового кредиту з ПДВ та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.
Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПКУ результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.2 статті 54 ПКУ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування: та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Згідно із пунктом 86.8 статті 86 ПКУ податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 ПКУ, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірка та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 ПКУ, приймається з урахуванням висновку про результати розгляд у заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Пунктом 58.1 статті 58 ПКУ передбачено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 ПКУ (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:
- невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;
- завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V ПКУ;
- заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначено заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Нормами податкового законодавства не передбачено відображення в податкових деклараціях з ПДВ таких наслідків перевірок як донарахування штрафних санкцій та пені.
Якщо за результатами перевірки, проведеної контролюючими органами, встановлено факт завищення платником податку від'ємного значення сум ПДВ, в тому числі від'ємного значення, яке було зараховано у зменшення податкового боргу з ПДВ, формується податкове-повідомлення рішення за формою "В4" (далі - ППР за формою "В4") відповідно до пункту 58.1 статті 58 ПКУ та Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 N 1204, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за N 124/28254, із змінами і доповненнями.
Підпунктом 5 пункту 4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 N 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за N 159/28289, із змінами і доповненнями, визначено, що сума від'ємного значення, що узгоджена протягом звітного (податкового) періоду за результатами контрольно-перевірочної роботи відображається в податковій декларації з ПДВ в рядку 16.3 з обов'язковим відображенням такої суми в таблиці "* Збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунка".
При цьому відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПКУ рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 статті 56 ПКУ, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до закінчення процедура адміністративного оскарження.
Разом з цим абзацом четвертим пункту 56.18 статті 56 ПКУ визначено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошового зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Враховуючи зазначене, в податковій декларації з ПДВ сума зменшеного від'ємного значення з ПДВ, в тому числі від'ємного значення, яке було зараховано у зменшення податкового боргу з ПДВ відповідно до ППР за формою "В4" відображається в звітному (податковому) періоді, в якому відбулось узгодження такого податкового повідомлення-рішення.
При цьому узгодженим відповідно до статті 56 ПКУ, вважається податкове повідомлення-рішення, по якому закінчились всі адміністративні або судові оскарження.
Згідно з підпунктом 4 пункту 2 розділу XIX "Прикінцеві положення" ПКУ з 1 січня 2017 року втратила чинність стаття 209 ПКУ, яка регламентувала умови застосування спецрежиму сільськогосподарським я товаровиробниками.
Одночасно з 1 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 20 грудня 2016 року N 1791-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році", яким внесено ряд змін до ПКУ в частині врегулювання окремих питань, пов'язаних із скасуванням спецрежиму.
Починаючи із податкової звітності за перший звітний (податковий) період 2017 року, сільгоспвиробники подають до ДФС виключно податкову декларацію з позначкою "0110" за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 N 21 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" (далі - Наказ N 21), у якій відображатимуться розрахунки з бюджетом за усіма операціями такого сільгоспвиробника.
Згідно з пунктом 50.1 статті 50 ПКУ уточнюючий розрахунок до податкової декларації подається за формою, чинною на час подання уточнюючого розрахунка.
Разом з цим відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 ПКУ), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунка.
Враховуючи вищевикладене, платник податку має право віднести до податкового кредиту суми ПДВ на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної, яку не було своєчасно включено до складу податкового кредиту та з дати складання якої не минуло 1095 календарних днів, у складі податкової звітності з ПДВ за будь-який наступний податковий період в межах 1095 днів з дати складання такої податкової накладної, або шляхом подання уточнюючого розрахунка до податкової декларації з ПДВ за той звітний період, у якому у платника податку виникло право на включенні сум ПДВ, зазначених у такій податковій накладній, до податкового кредиту (у разі своєчасної реєстрації податкової накладної в ЄРПН - за звітний період, у якому її складено; у разі несвоєчасної реєстрації податкової накладної в ЄРПН - за звітний період, у якому її зареєстровано в ЄРПН).
Таким чином, виключення зі складу податкового кредиту сум ПДВ за окремими податковими накладними при проведені документальної перевірки не є підставою для подання уточнюючого розрахунка до звітності з ПДВ зі відповідні звітні періоди.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
