Отключить рекламу

при подписке на рассылку
  • Щодо включення безоплатного користування транспортним засобом фізичної особи на підставі договору позички до складу отриманого юридичною особою прибутку (лист ГУ ДФС у м. Києві від 19.01.2017 р. №1159/10/26-15-14-05-04-22)

Щодо включення безоплатного користування транспортним засобом фізичної особи на підставі договору позички до складу отриманого юридичною особою прибутку (лист ГУ ДФС у м. Києві від 19.01.2017 р. №1159/10/26-15-14-05-04-22)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС у м. КИЄВІ

ЛИСТ

від 19.01.2017 р. № 1159/10/26-15-14-05-04-22

Головне управління  ДФС у м. Києві розглянуло лист про надання податкової консультації щодо включення безоплатного користування транспортним засобом фізичної особи на підставі договору позички до складу отриманого юридичною особою прибутку, та в межах компетенції повідомляє наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Права контролюючих органів визначені ст. 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс), зокрема згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Кодексу, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Зазначаємо, що пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що податкова консультація є допомогою контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Відповідно до положень пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

Для обрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток платник податку використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової  звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Таким чином, починаючи з 01.01.2017 року, господарські операції платника податку відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування з подальшим його коригуванням.

Крім того, звертаємо увагу, що методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи  підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, а формування витрат – визначається Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318.

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №375, Міністерство фінансів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України (далі – Положення №375).

Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику, зокрема, у сфері бухгалтерського обліку (п. 1 Положення №375).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Згідно з п. 52.5 Кодексу, контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Таким чином, з питання відображення у бухгалтерському обліку доходів та витрат по операціях з надання послуг, оплата за якими отримана платником на загальній системі оподаткування, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

 

Заступник начальника                                         З.В. Лагутіна

Отключить рекламу
Контекстная реклама
Отключить рекламу