Отключить рекламу

Подпишитесь!


  • О налогообложении доходов, полученных физическими лицами (пайщиками), в случае продажи ими имущественных паев

О налогообложении доходов, полученных физическими лицами (пайщиками), в случае продажи ими имущественных паев



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 18.12.2015 р. № 27229/6/99-99-17-03-03-15

   
   
   Державна фіскальна служба України розглянула лист ... щодо оподаткування доходів, отриманих фізичними особами (пайовиками), у разі продажу ними майнових паїв і повідомляє таке.
   
   Законом України від 14 лютого 1992 року № 2114-ХІІ „Про колективне сільськогосподарське підприємство” (далі – Закон № 2114) визначено правові, економічні, соціальні та організаційні умови діяльності колективного сільськогосподарського підприємства.
   
   Відповідно до ст. 7 Закону № 2114 майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам.
   
   Суб'єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени – у частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства (п. 2 ст. 7 Закону № 2114).
   
   Згідно з п. 2 ст. 9 Закону № 2114 пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства у підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.
   
   У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі (п. 3 ст. 9 Закону № 2114).
   
   Термін «майновий пай» визначено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 „Про врегулювання питань по забезпеченню захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки” – це частка майна члена підприємства у пайовому фонді, виражена в грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду.
   
   Майновий пай члена підприємства документально підтверджується Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства (майновим сертифікатом), яке видається сільською, селищною або міською радою.
   
   Разом з тим, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) цієї організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (п.п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
   
   Отже, зміст прав особи, який засвідчує майновий сертифікат, є тотожнім змісту корпоративних прав.
   
   Відповідно до частин першої та п'ятої ст. 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється, зокрема, шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділу, перетворення) за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників.
   
   При цьому у разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.
   
   Згідно із частиною першою ст. 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми.
   
   Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ.
   
   Порядок оподаткування інвестиційного прибутку регулюється п.170.2 ст. 170 ПКУ, згідно із п.п. 170.2.6 якого до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.
   
   Відповідно до п.п. 170.2.7 п. 170.2 ст. 170 ПКУ для цілей цього пункту термін «інвестиційний актив» означає пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом.
   
   Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік (п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).
   
   Підпунктом 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ визначено, що ставка податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюється у розмірі 20 відсотків.
   
   Термін „пасивні доходи” у розділі ІV ПКУ означає, зокрема, інвестиційний прибуток.
   
   Відповідно до п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір (далі – збір).
   
   Згідно з п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
   
   Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
   
   Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою 1,5 відсотка (п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
   
   Враховуючи зазначене, фізична особа, яка протягом звітного року продає інвестиційний актив (корпоративні права) юридичній особі та отримує інвестиційний прибуток, повинна подати річну декларацію про майновий стан і доходи у встановленому порядку та сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір .
   
   При цьому юридична особа виступає як податковий агента лише у частині відображення виплаченого доходу у податковому розрахунку за формою № 1ДФ.
   
   
   
   Голова
Р.М. Насіров

   

Отключить рекламу
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться