USD26.990
Подпишитесь на рассылку

Подпишитесь

и получайте свежие новости и специальные предложения
  • О необходимости предприятию, у которого подписаны договоры купли-продажи топливных карт с операторами АЗС, регистрироваться плательщиком акцизного налога

О необходимости предприятию, у которого подписаны договоры купли-продажи топливных карт с операторами АЗС, регистрироваться плательщиком акцизного налога



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС у м. КИЄВІ
   
   ЛИСТ
   
   від 03.03.2016 р. № 5194/10/26-15-40-03-16

   
   
   Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві у відповідь на звернення від 09.02.2016 № 0902-16 щодо питання: Чи необхідно підприємству у якого підписані договори купівлі-продажу паливних карток з операторами АЗС реєструватись платником акцизного податку і яким чином; чи необхідно до видаткових накладних оформляти і реєструвати акцизні накладні підприємству, що здійснює реалізацію паливних карток; чи може підприємство, що реалізує паливні картки, відносити акцизний податок відображений у видаткових накладних постачальників до собівартості продукції та чи необхідно відображати акцизний податок у видаткових накладних даного підприємства; яким чином розраховується база оподаткування ПДВ у підприємства, що здійснює купівлю-продаж паливних карток та чи можна такому підприємству зменшити дохід від реалізації на суму акцизного податку, що відображений у видаткових та повідомляє наступне.
   
   У зв'язку із прийняттям Закону України від 24 грудня 2015 року № 909-VІІI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" (далі – Закон № 909) запроваджено ряд змін в частині акцизного податку, що стосуються реалізації пального.
   
   Серед новацій, внесених Законом № 909 до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), передбачено запровадження системи електронного адміністрування реалізації пального та введення акцизної накладної як обов'язкового електронного документа, який складатиметься при здійсненні всіх операцій з реалізації пального на внутрішньому ринку. Відповідно до цієї норми до платників акцизного податку, які здійснюють реалізацію пального, крім виробників, імпортерів та суб'єктів роздрібної торгівлі пальним, віднесено осіб, які реалізують пальне (пп.212.1.15 п.212.1 ст. 212 Кодексу).
   
   Відповідно до п.1 розділу ІІ Закону № 909 норми (щодо доповнення Кодексу статтями 231 та 232) про запровадження акцизних накладних при реалізації пального, Єдиного реєстру акцизних накладних та системи електронного адміністрування реалізації пального набрали чинності з 1 березня 2016 року.
   
   Згідно положень пп. 14.1.212 п. 14.1 статті 14 Кодексу реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
   
   Відповідно до пп. 212.3.4. п. 212.3 ст. 212 Кодексу особи, які здійснюють реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального.
   
   Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального.
   
   Крім цього, особа, що здійснює реалізацію пального повинна не пізніше 20 березня 2016 року подати до контролюючого органу за основним місцем обліку акт інвентаризації обсягів залишку пального.
   
   Відповідно до положень ст. 231 Кодексу платник податку при реалізації пального зобов'язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи. Акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.
   
   Право на складання акцизних накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники акцизного податку в порядку, передбаченому ст. 212 Кодексу.
   
   При реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов'язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних, така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального, та акцизні накладні / розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального суб'єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
   
   Реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
   
   Згідно з пп. 213.1.12. п. 213.1. ст. 213 Кодексу об'єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що:
   
   отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;
   
   ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;
   
   вироблені в Україні, реалізація яких є об'єктом оподаткування відповідно до пп. 213.1.1 цього пункту, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
   
   Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розділу III Кодексу об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
   
   Разом з цим розділом III Кодексу не передбачено врахування різниць за операціями включення до складу доходів чи витрат суми акцизного податку.
   
   Пунктом 188.1 статті 188 Кодексу передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
   
   Разом з цим відповідно до пп. 214.1.4 п. 214.1 статті 214 Кодексу базою оподаткування акцизним податком є вартість (з ПДВ та без урахування акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 статті 213 Кодексу.
   
   Згідно з пп. 14.1.4 п.14.1 статті 14 Кодексу акцизний податок – непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
   
   Таким чином, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг з ПДВ включає загальнодержавні податки та збори (в т. ч. акцизний податок) (пункт 188.1 статті 188 Кодексу), а базою оподаткування акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів (підпункт 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 Кодексу).
   
   Отже, у разі здійснення операцій з постачання підакцизних товарів сума акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до бази оподаткування податком на додану вартість.
   
   Разом з тим повідомляємо, що Форма та Порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 N 957, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за N 1235/26012, пунктом 15 якого визначено порядок заповнення окремих рядків податкових накладних.
   
   У податковій накладній відображається, зокрема, окремо вартість товару, що постачається (без урахування ПДВ), яка є базою оподаткування ПДВ, та сума ПДВ, що нараховується на вартість такого товару. Відображення у податковій накладній суми акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів Кодексом та вказаним Порядком не передбачено.
   
   Водночас щодо заповнення видаткових накладних зазначаємо, регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п.2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
   
   З питання включення в бухгалтерському обліку до складу витрат суми акцизного податку доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.
   
   Зазначена позиція викладена в листі ДФС України від 02.09.2015 № 18693/6/99-99-19-03-03-15 "Про надання консультації (щодо порядку нарахування податкових зобов'язань з акцизного податку)".
   
   Поряд з цим, статтею 36 Кодексу встановлено, що платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати відповідність проведення ними операцій.
   
   Натомість, оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу.
   
   Слід зазначити, відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
   
   Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.
   
   
   
   Заступник начальника
Е.М. Пруднікова

   

ОЗНАКОМИТЬСЯ С ИЗДАНИЕМ
Контекстная реклама
Отключить рекламу
Настройки
Оформление
Светлая тема
(стандартный)
Серая тема
Темная тема
Параметры экрана
Фиксированная ширина
(стандартный)
Во весь экран
Управление уведомлениями
Включить уведомления
Отключить уведомления