Подпишитесь на рассылку

Подпишитесь

и получайте свежие новости и специальные предложения
  • О перечне документов, которые необходимо хранить на предприятии с целью подтверждения экспортных и импортных операций

О перечне документов, которые необходимо хранить на предприятии с целью подтверждения экспортных и импортных операций



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
   
   ЛИСТ
   
   від 08.04.2016 р. № 2124/10/20-40-14-04-12

   
   
   Пунктом 61.1 статті 61 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - Податковий кодекс України) встановлено, що податковий контроль - система заходів, що вживається контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
   
   Податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (п.п.62.1.3. п.62.1. ст.62 Податкового кодексу України).
   
   Відповідно до п.85.2. ст.85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
   
   Відповідно до п. 201.12 ст. 201 Податкового Кодексу України, у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
   
   Вимоги до оформлення митних декларацій, на підставі яких декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України підприємствами, визначено у Положенні про митні декларації, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450 (далі – Положення).
   
   Митна декларація на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення (пункт 16 Положення).
   
   Електронна митна декларація вважається оформленою за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення. Оформлена електронна митна декларація, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення перетворюється у візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту людиною, у форматі, що унеможливлює у подальшому внесення змін до неї, засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення, та надсилається декларанту або уповноваженій ним особі.
   
   Отже, Положенням не передбачено вимоги щодо завіряння електронних митних декларацій, перетворених на візуальну форму, "мокрими" печатками митного органу, яким здійснено митне оформлення.
   
   Така електронна митна декларація, оформлена за допомогою автоматизованої системи митного оформлення, є підставою для формування податкового кредиту.
   
   Аналогічна позиція викладена в листі Державної Фіскальної служби України від 24.09.2015 № 20287/6/99-99-19-03-02-15.
   
   Відповідно до п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
   
   Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
   
   Відповідно до ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
   
   Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:
   
   назву документа (форми);
   
   дату і місце складання;
   
   назву підприємства, від імені якого складено документ;
   
   зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
   
   посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
   
   особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
   
   Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV із змінами та доповненнями, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
   
   Статтею 1 Закону України від 16.04.1991 № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами та доповненнями, встановлено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
   
   Статтею 6 Закону України від 16.04.1991 № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами та доповненнями, встановлено, що Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.
   
   Відповідно до п.44.3 ст. 44 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
   
   Відповідно до п.44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
   
   Відповідно до п. 52.1. ст. 52 Податкового Кодексу України контролюючі органи надають консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.
   
   Акцентуємо Вашу увагу, що дана податкова консультація надана з урахуванням листа Державної фіскальної служби України від 24.09.2015 № 20287/6/99-99-19-03-02-15, який є чинним станом на 06.04.2016.
   
   Крім того, зазначаємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Податкового Кодексу України дана податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно.
   

Отключить рекламу
ОЗНАКОМИТЬСЯ С ИЗДАНИЕМ
Контекстная реклама
Настройки
Оформление
Светлая тема
(стандартный)
Серая тема
Темная тема
Параметры экрана
Фиксированная ширина
(стандартный)
Во весь экран
Управление уведомлениями
Включить уведомления
Отключить уведомления