О плате за землю

   
   
   
   Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист ………. щодо плати за землю та в межах своїх повноважень повідомляє.
   
   Основним законодавчим актом, що регулює земельні відносини в Україні є Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - Земельний кодекс), а справляння плати за землю здійснюється відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Податковий кодекс).
   
   Відповідно до статті 206 Земельного кодексу використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
   
   Згідно зі статтею 269 Податкового кодексу платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
   
   Статтею 270 Податкового кодексу визначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
   
   Ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки (пункт 274.1 статті 274 Податкового кодексу).
   
   Поряд з цим, пунктом 12.3 статтею 12 Податкового кодексу визначено, що міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
   
   Також, органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території (п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу).
   
   Київською міською радою прийнято рішення від 28.01.2015 № 58/923 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку», яким затверджено Положення про плату за землю в м. Києві (далі – Положення). З врахуванням підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу, Положення про плату за землю застосовується з 01.01.2016 року.
   
   Відповідно до підпункту 5.3.3.5 пункту 5.3 розділу 5 Положення плату за користування земельними ділянками, комунальними некомерційними підприємствами по галузі «Охорона здоров’я», які утримуються за рахунок коштів бюджету міста Києва встановлено ставку земельного податку в розмірі 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки землі.
   
   Згідно з підпунктом 5.3.4 пункту 5.3 розділу 5 Положення, дія пункту 5.3 цього Положення не поширюється на надані в оренду земельні ділянки або земельні ділянки пропорційно до площ наданих в оренду окремих будівель, споруд або їх частин, що на них розташовані, крім випадків передачі в оренду будівель, споруд (їх частин) комунальної власності для здійснення статутної діяльності підприємств, установ та організацій, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету або бюджету міста Києва, комунальних некомерційних підприємств по галузі "Охорона здоров'я", які утримуються за рахунок коштів бюджету міста Києва.
   
   Поряд з цим, відповідно до підпункту 7.1.6 пункту 7.1 розділу 7 Положення, від сплати земельного податку звільняються дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
   
   Дія підпункту 7.1.6 пункту 7.1 розділу 7 Положення поширюється на земельні ділянки, які надані у власність (користування) безпосередньо закладам охорони здоров'я, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
   
   Відповідно до пункту 287.7 статті 287 Податкового кодексу, у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).
   
   Додатково повідомляємо, що відповідно до частини першої статті 1 Цивільного кодексу України особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників регулюються цивільним законодавством.
   
   Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Податкового кодексу.
   
   Згідно із статтею 52 Податкового кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
   
   Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.
   
   
   Заступник начальника

Е.М. Пруднікова