Отключить рекламу

Подпишитесь!


  • О предоставлении льгот по уплате налогов, сборов, пошлин и других платежей в бюджет участнику боевых действий

О предоставлении льгот по уплате налогов, сборов, пошлин и других платежей в бюджет участнику боевых действий



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   
    ЛИСТ
   
   від 12.11.2015 р. № 10505/С/99-99-17-03-03-14

   Державна фіскальна служба України, розглянула звернення ... щодо надання пільг зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету учаснику бойових дій і в межах компетенції повідомляє таке.
   
   Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
   
   Органи ДФС у своїй діяльності керуються Конституцією України, Податковим кодексом України (далі – ПКУ), законами України, актами і дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України з питань оподаткування (п. 2 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236).
   
   Положення Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон № 3551) визначають правовий статус ветеранів війни, сприяють створенню належних умов для їх життєзабезпечення, формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до ветеранів.
   
   Пунктом 18 частини першої ст. 12 Закону № 3551 встановлено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів відповідно до податкового та митного законодавства.
   
    Податкове законодавство складається, зокрема, з Конституції України; ПКУ; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (п. 3.1 ст. 3 ПКУ).
   
    Відповідно до п. 7.3 ст. 7 ПКУ будь-які питання оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
   
    Отже, оподаткування доходів осіб, на яких поширюється дія Закону № 3551, здійснюється виключно за нормами ПКУ.
   
   Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
   
    Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені у п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
   
    Крім того, доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено ст. 165 ПКУ.
   
    Також ст. 169 ПКУ встановлено порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу.
   
   Отже, положеннями розділу IV ПКУ не встановлено повного звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб жодної категорії платників незалежно від соціального статусу, майнового стану тощо.
   
    Також п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір (далі – збір).
   
   Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
   
   Разом з тим, п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ встановлено, що звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
   
   Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України (далі – ЗКУ), а справляння плати за землю ПКУ
   
   Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі (ст. 269 ПКУ).
   
   Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ плата за землю – це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
   
   Відповідно до ст. 206 ЗКУ використання землі в Україні є платним.
   
   Згідно із ст. 269 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
   
   У ст. 270 ПКУ зазначено, що об'єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
   
   Відповідно до ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються, зокрема, ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону № 3551-ХІІ.
   
   Згідно з п. 286.1 ст. 286 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.
   
    Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 Кодексу, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм (ст. 121 ЗКУ).
   
   Отже, якщо фізична особа відноситься до категорії осіб, що мають право на пільги щодо сплати земельного податку, та використовує земельну ділянку (оформлену або неоформлену) за кожним видом використання в межах граничних норм, зазначених в ст. 281 ПКУ, то така особа звільняється від сплати земельного податку.
   
   Щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
   
   Пунктом 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено надання фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді зменшення бази оподаткування об'єктів житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи платника податку: для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв.м, для житлового будинку/будинків – на 120 кв.м і для різних типів об’єктів житлової нерухомості – на 180 кв.м. Таке зменшення надається один раз за базовий податковий (звітний) період (рік).
   
   Водночас сільські, селищні, міські ради можуть збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування.
   
   Крім того, сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб. Пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової нерухомості для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
   
   Щодо сплати митних платежів особами, на яких поширюється дія Закону № 3551.
   
   На сьогодні законодавством з питань державної митної справи пільг зі сплати митних платежів учасникам бойових дій не передбачено.
   
   Оскільки кожний випадок слід розглядати з урахуванням документів щодо окремої справи, пропонуємо для отримання більш конкретної відповіді звертатися до контролюючого органу за місцем податкової адреси платника з детальним описом справи та наданням усіх наявних копій документів.
   
   Голова
Р.М. Насіров

Отключить рекламу
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться