Сайт для бухгалтеров №1 в Украине

Получайте
новости почтой!


  • О предоставлении разъяснений по вопросам уплаты земельного налога

О предоставлении разъяснений по вопросам уплаты земельного налога



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
   
   ЛИСТ
   
   від 06.05.2016 р. № 797/Ш/10-36-13-04

   
   
   Головне управління ДФС у Київській області, в межах компетенції та згідно з нормами чинного законодавства, розглянуло Ваше звернення щодо надання роз’яснень з питань сплати земельного податку та повідомляє наступне.
   
   Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).
   
   Статтею 206 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі - ЗКУ) встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об’єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
   
   Згідно статей 269 та 270 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
   
   Відповідно до статті 40 ЗКУ, громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки, зокрема для гаражного будівництва в межах норм, визначених ЗКУ.
   
   Гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації (згідно статті 41 ЗКУ).
   
   Статтею 116 ЗКУ визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗКУ, або за результатами аукціону.
   
   Згідно статті 126 ЗКУ, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі – Закон № 1952-IV), який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав. Зокрема, статтею 18 Закону № 1952-IV визначено порядок проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно, яким передбачена видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.
   
   Пунктом 286.1 статті 286 ПКУ визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, який відповідно до підпункту 14.1.42 пункту 14.1 статті 14 ПКУ містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону, і ведеться відповідно до статті 204 ЗКУ.
   
   Статтею 281 ПКУ встановлено пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб. Так, від сплати податку звільняються: інваліди першої і другої групи; фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
   
   Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 статті 281 ПКУ, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, зокрема, для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара. (підпункт 281.2.4 пункту 281.2 статті 281 ПКУ).
   
   Статтею 282 ПКУ визначено перелік юридичних осіб – власників земельних ділянок та постійних землекористувачів, що мають право на пільги щодо сплати податку. Звільнення гаражних кооперативів від сплати податку не передбачено.
   
   Разом з цим пунктом 286.7 статті 286 ПКУ передбачено, що юридична особа зменшує податкові зобов'язання із земельного податку на суму пільг, які надаються фізичним особам відповідно до пункту 281.1 статті 281 ПКУ за земельні ділянки, що знаходяться у їх власності або постійному користуванні і входять до складу земельних ділянок такої юридичної особи.
   
   Таким чином, якщо фізична особа відноситься до категорії осіб визначених пунктом 281.1 статті 281 ПКУ та має у власності земельну ділянку, надану для будівництва індивідуального гаражу, право власності на яку посвідчується відповідним документом, то в такому випадку вона може мати пільгу із сплати земельного податку згідно статті 281 ПКУ, що в свою чергу надає право юридичній особі (гаражному кооперативу) зменшити податкові зобов'язання із земельного податку відповідно до пункту 286.7 статті 286 ПКУ.
   
   Додатково інформуємо Вас, що для платників податків на базі Інформаційно-довідкового центру Державної Фіскальної служби України працює Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР), за допомогою якого можна отримати роз'яснення з питань податкового і валютного законодавства. Центр працює щоденно з 8-00 до 20-00 години, крім суботи та неділі. Дзвінки безкоштовні, приймаються зі стаціонарних телефонів за єдиним багатоканальним телефонним номером 0-800-501-007.
   
   Відповідно до підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 ПКУ податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
   
   Згідно зі статтею 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
   
   При цьому, листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, вони мають роз'яснювальний, інформаційний характер і не встановлюють правових норм.
   
   
   
   Заступник начальника
О.М. Форосенко

   
   

Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Данная функция доступна только
авторизованным пользователям