USD27.071
Подпишитесь на рассылку

Подпишитесь

и получайте свежие новости и специальные предложения
  • О применении п. 139.1.1 и п. 139.1.2 ст. 139 Налогового кодекса Украины

О применении п. 139.1.1 и п. 139.1.2 ст. 139 Налогового кодекса Украины



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ
   
   ЛИСТ
   
   від 02.02.2016 р. № 342/10/08-01-12-04-11

   
   
   Головне управління ДФС у Запорізькій області за результатами розгляду листа «» щодо застосування п. 139.1.1 та п. 139.1.2 ст. 139 Податкового кодексу України, повідомляє наступне.
   
   Відповідно до п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень р. III ПКУ.
   
   Згідно п. 139.1.1 ст.139 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на формування резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інші виплати, пов'язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2 - 139.3 цієї статті) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
   
   При цьому, відповідно до пп. 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується:
   
   на суму витрат (крім оплати відпусток працівникам та інші виплати, пов'язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2 - 139.3 цієї статті), які відшкодовані за рахунок резервів та забезпечень сформованих відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
   
   на суму коригування (зменшення) резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інші виплати, пов'язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2 - 139.3 цієї статті), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
   
   Отже, нормами п. 139.1.1 та п. 139.1.2 ст. 139 ПКУ встановлено, що фінансовий результат до оподаткування не коригується на суми резервів для оплати відпусток працівникам.
   
   Відповідно до п. 3.14. гл. 3 розділу ІІІ Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджених Постановою НБУ від 18.06.2003 № 255 відображення в бухгалтерському обліку витрат на утримання персоналу (нарахування та сплата заробітної плати та прирівняних до неї платежів, нарахування та утримання єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, створення банком забезпечення на оплату відпусток працівникам) банки здійснюють відповідно до вимог законодавства України та облікової політики банку, яка має відповідати вимогам міжнародних стандартів фінансової звітності.
   
   Разом з цим, звертаємо увагу, що відповідно до п.2 ст.6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі – Закон № 996-XIV), регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (Міністерством фінансів України), який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та міжнародних стандартів фінансової звітності (п.3. ст.6. Закон № 996-XIV). Розробником стандартів та правил ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності та є обов’язковими для банківської системи, виступає Національний банк (ст.41 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України»).
   
   
   
   Перший заступник начальника
О.П. Фоменко

   

ОЗНАКОМИТЬСЯ С ИЗДАНИЕМ
Контекстная реклама
Отключить рекламу
Настройки
Оформление
Светлая тема
(стандартный)
Серая тема
Темная тема
Параметры экрана
Фиксированная ширина
(стандартный)
Во весь экран
Управление уведомлениями
Включить уведомления
Отключить уведомления