Отключить рекламу

Подпишитесь!


  • О возможности применения понижающего коэффициента к ставке начисления единого взноса

О возможности применения понижающего коэффициента к ставке начисления единого взноса



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
    ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС у ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
   
    ЛИСТ
   
    від 15.10.2015 р. № 2769/10/25-01-17-02-10
   
   Про розгляд звернення

    Головне управління ДФС у Чернігівській області уважно розглянуло звернення щодо можливості застосування понижуючого коефіцієнта до ставки нарахування єдиного внеску, і в межах компетенції повідомляє наступне.
   
    Відповідно до пункту 9 прим. 5 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) по 31 грудня 2015 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), встановлений частиною п’ятою та абзацом другим частини шостої ст. 8 Закону № 2464 для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому, третьому, четвертому та сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, застосовується з понижуючим коефіцієнтом, якщо платником виконуються одночасно такі умови:
   
   а) база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу у звітному місяці (далі - БН(зо)) збільшилась на 20 і більше відсотків порівняно з середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік в розрахунку на одну застраховану особу (далі - СмБН(зо)2014);
   
   б) після застосування Коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу у звітному місяці (далі - СП(зо)м) складе не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік (далі - СмП(зо)2014);
   
   в) кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати, не перевищує 200 відс. середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік (далі - СмК(зо)2014). Ця умова не застосовується до платників єдиного внеску, визначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 Закону N 2464.
   
    Коефіцієнт щомісячно обчислюється платниками самостійно за такою формулою:
   
   Коефіцієнт = СмБН(зо)2014 / БН(зо),
   
    де:
   
   СмБН(зо)2014 - середньомісячна база нарахування єдиного внеску платника у 2014 році в розрахунку на одну застраховану особу - це сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, на яку нараховується єдиний внесок / кількість звітних місяців платника у 2014 році / СмК(зо)2014;
   
   БН(зо) - база нарахування єдиного внеску на одну застраховану особу за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовим договором, це сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуг) за цивільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, на яку нараховується єдиний внесок у звітному місяці 2015 року / кількість застрахованих осіб платника у звітному місяці 2015 року, яким нараховані виплати;
   
   СмК(зо)2014 - середньомісячна кількість застрахованих осіб платника за 2014 рік - це сумарна кількість застрахованих осіб, яким нараховані виплати у кожному місяці у 2014 році / кількість звітних місяців платника у 2014 році;
   
   СмП(зо)2014 - середньомісячний платіж на одну застраховану особу у 2014 році - це сума нарахованого єдиного внеску за 2014 рік / кількість звітних місяців платника у 2014 році / СмК(зо)2014;
   
   СП(зо)м - середній платіж на одну застраховану особу у звітному місяці - це сума нарахованого єдиного внеску у звітному місяці 2015 року / кількість застрахованих осіб у звітному місяці 2015 року, яким нараховані виплати.
   
    Якщо в результаті розрахунку коефіцієнта його значення складає менше ніж 0,4, то платник застосовує коефіцієнт 0,4.
   
    Коефіцієнт застосовується в тому числі при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи.
   
    При розрахунку коефіцієнта показники за 2014 рік визначаються на підставі звітності платника єдиного внеску, яка подається відповідно до вимог Закону N 2464.
   
    У разі застосування коефіцієнта платник єдиного внеску зазначає про це у звіті.
   
    Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону N 2464 нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону N 2464).
   
    Крім того, відповідно до пп. 3 п. 3 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 N 449 (далі – Інструкція № 449), якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв'язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, нараховані суми включаються до заробітної плати того місяця, у якому були здійснені нарахування.
   
    Отже, якщо роботодавцем виконуються одночасно усі умови, передбачені пунктом 9 прим. 5 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 2464, у тому числі у разі нарахування заробітної плати за попередні періоди, то такий роботодавець може скористатися правом щодо застосування коефіцієнта до розміру єдиного внеску.
   
    Якщо при розрахунку коефіцієнта виконано першу та третю умови, але після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці складає менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік, то не дотримується друга умова, визначена пунктом 9 прим. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464, згідно з якою після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці повинен складати не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік.
   
    Таким чином, розрахунок коефіцієнта проводимо зворотнім способом, тобто середньомісячний платіж за 2014 рік ділимо на базу нарахування єдиного внеску на одну застраховану особу у звітному місяці та множимо на 100.
   
   Здійснення розрахунку коефіцієнта зворотнім способом є можливим, оскільки не порушено норм пункту 9 прим.5 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464, всі умови, визначені цим пунктом, виконано.
   
    Порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначено Законом № 2464 та Інструкцією № 449.
   
    Відповідно до частини другої ст. 9 Закону № 2464 обчислення єдиного внеску здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок.
   
    При цьому, якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, нараховані суми включаються до заробітної плати того місяця, у якому були здійснені нарахування (п.п. 3 п. 3 розд. ІV Інструкції № 449).
   
    Отже, оскільки обчислення єдиного внеску здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, законодавством не передбачений перерахунок єдиного внеску за минулий період з метою застосування понижуючого коефіцієнту.
   
    Звертаємо Вашу увагу, що відповідно до пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
   
    При цьому, згідно із ст. 52 Податкового Кодексу України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
   
    Заступник начальника
О.І. Марухленко

Отключить рекламу
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться