Отключить рекламу
Подпишитесь на рассылку

Подпишитесь

и получайте свежие новости и специальные предложения
  • Об операциях по приобретению и учету квартиры, которая используется как офисное помещение

Об операциях по приобретению и учету квартиры, которая используется как офисное помещение



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ
   
   ЛИСТ

   від 28.04.2016 р. № 1401/10/08-01-12-04-11

   Про розгляд листа

   
   Головне управління ДФС у Запорізькій області розглянуло лист «» щодо операцій з придбання та обліку квартири, яка використовується під офісне приміщення та в межах компетенції повідомляє.
   
   Органи Державної фіскальної служби України здійснюють свою діяльність в межах функцій, визначених статтею 19 1 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), зокрема надають консультації відповідно до Кодексу, законодавства з питань сплати єдиного внеску та інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування й іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
   
   Відповідно до пп. 14.1.172 п. 14.1 ст.14 Кодексу податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
   
   За зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом (п. 52.1 ст. 52 Кодексу).
   
   Відповідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств" Кодексу.
   
   Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, формуються відповідно до вимог ст. 138 Кодексу.
   
   При цьому, іншими діючими нормами ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці по операціям з утримання основних фондів, зокрема, квартири, яка використовується під офісне приміщення.
   
   Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за 2015 рік не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу. При цьому, у разі прийняття рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), такий платник податку робить позначку в декларації з податку на прибуток за 2015 рік та визначає об’єкт оподаткування податком на прибуток відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
   
   У такому разі, з метою оподаткування податком на прибуток, зазначені операції враховуються при розрахунку фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства, відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
   
   Разом з цим, звертаємо увагу, що відповідно до п.2 ст.6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV, регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (Міністерством фінансів України), який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
   
   Щодо податкового кредиту, то право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту має тільки СПД, який зареєстрований як платник ПДВ в порядку, встановленому ст. 183 Кодексу.
   
   Відповідно до пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
   
   Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 Кодексу).
   
   Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
   
   Отже, лише після реєстрації податкової накладної в ЄРПН постачальником покупець товарів/послуг має право на віднесення сум ПДВ, зазначених в податкових накладних, до складу свого податкового кредиту.
   
   Щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки повідомляємо наступне.
   
   Пунктом 266.1 статті 266 Кодексу визначено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
   
   Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка ( підпункт 266.2.1 пункт 266.2. статті 266 Кодексу).
   
   Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Кодексу).
   
   Водночас слід зазначити, що сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями) (підпункт 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Кодексу).
   
   Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (підпункт 266.7.5 пункт 266.7 стаття 266 Кодексу).
   
   Згідно вимог підпункту 266.9.1 пункту 266.9 статті 266 Кодексу податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
   
   Відповідно до вимог підпункту 266.10.1«б» пункту 266.10 статті 266 Кодексу податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
   
   Отже, у разі придбання у власність об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, то підприємство зобов’язане подати податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування і сплачувати податкові зобов’язання за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування, які зараховуються до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
   
   
   
   
   Заступник начальника
Р.Ю. Гришко

   

Отключить рекламу
ОЗНАКОМИТЬСЯ С ИЗДАНИЕМ
Контекстная реклама
Настройки
Оформление
Светлая тема
(стандартный)
Серая тема
Темная тема
Параметры экрана
Фиксированная ширина
(стандартный)
Во весь экран
Управление уведомлениями
Включить уведомления
Отключить уведомления