Об отнесении к составу расходов сумм приобретенных материальных ценностей (учебной литературы), по которым в будущем предприятие не получит экономические выгоды, связанные с их использованием

   
   Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві розглянуло звернення <…> щодо віднесення до складу витрат сум придбаних матеріальних цінностей (навчальної літератури), по яких в майбутньому підприємство не отримає економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, і в межах своїх повноважень повідомляє.
   
   Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розд. IІІ Податок на прибуток Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс), об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
   
   Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246 (далі – Наказ № 246).
   
   Відповідно до п.4 Наказу № 246, запаси - активи, які: утримуються для подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством/установою.
   
   Відповідно до абз. 2 пп. 2.1 п.2 наказу Міністерства фінансів України від 10.01.2007 № 2 «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів», запаси, визнані активом у результаті минулих подій, стосовно яких існує імовірність того, що підприємство не отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, у звітному періоді активами не визнаються, а їх вартість визнається іншими витратами операційної діяльності.
   
   Пунктом 17 наказу Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» із змінами і доповненнями (далі – Наказ № 318) встановлено, що витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.
   
   До інших операційних витрат включаються, зокрема, витрати від знецінення запасів; інші витрати операційної діяльності (п. 20 Наказу № 318).
   
   Обмежень щодо формування інших витрат операційної діяльності вищевказаними наказами не передбачено.
   
   Таким чином, обмеження щодо списання невідповідної (знеціненої) навчальної літератури відсутні.
   
   Крім того, слід зазначити, що оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу.
   
   Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
   
   В.о. заступника начальника
   

Е.М. Пруднікова