Отключить рекламу

Подпишитесь!


  • Определение термина - регистратор расчетных операций

Определение термина - регистратор расчетных операций



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 28.12.2015 р. № 27804/6/99-99-22-07-03-15

   
   Державна фіскальна служба України розглянула звернення [...] щодо визначення терміна - реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) і повідомляє таке.
   
   Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку, є Закон України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265), який є спеціальним законом. Встановлення вимог щодо проведення розрахункових операцій за готівку іншими законами, крім Податкового кодексу України (далі - Кодекс), заборонено.
   
   Так, статтею 2 Закону N 265 визначено терміни, що вживаються у цьому Законі в такому значенні, зокрема:
   
   реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;
   
   розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
   
   Постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. N 1342 затверджено Правила паркування транспортних засобів (далі - Правила).
   
   Пунктом 29 Правил визначено, що факт сплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування підтверджується платіжним документом, за винятком випадків надання послуги "мобільне паркування", коли факт такої сплати підтверджується захищеною комп'ютеризованою системою.
   
   Крім того, пунктом 4 Правил визначено терміни, що використовуються у цих Правилах, зокрема "платіжні документи - паркувальний талон або фіскальний чек, які посвідчують сплату вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування".
   
   
   Перший заступник Голови
С. В. Білан

   

Отключить рекламу
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться