Отключить рекламу

Подпишитесь!


  • Относительно налогообложения дохода в виде основной суммы долга (кредита) налогоплательщика, прощенного (аннулированного) кредитором по его самостоятельному решению, не связанному с процедурой банкротства, до истечения срока исковой давности

Относительно налогообложения дохода в виде основной суммы долга (кредита) налогоплательщика, прощенного (аннулированного) кредитором по его самостоятельному решению, не связанному с процедурой банкротства, до истечения срока исковой давности



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   
    ЛИСТ
   
   від 27.11.2015 р. № 11130/Б/99-99-17-03-03-14

   Державна фіскальна служба України розглянула звернення … щодо оподаткування доходу у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, та в межах компетенції повідомляє таке.
   
   Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), згідно із п. 164.1 ст. 164 якого загальний оподатковуваний дохід платника податку – це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
   
   Відповідно до п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу), у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
   
   При цьому додаткове благо – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV Кодексу) (п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
   
   Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 15 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.6 цієї статті), якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2015 році – 12180 гривень).
   
   Якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.
   
   Водночас до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, та сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності (п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).
   
   Враховуючи викладене, основна сума боргу (кредиту), анульованого (прощеного) за самостійним рішенням кредитора, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у розмірі, що перевищує у 2015 році – 609 грн., включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставками 15(20) відс., визначеними п. 167.1 ст. 167 Кодексу. При цьому сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
   
   Щодо валютного курсу. Пунктом 164.4. ст. 164 Кодексу встановлено, що під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.
   
   Одночасно інформуємо, що у зв'язку з політичною та фінансовою кризою, яка сталася у 2014 році та спричинила девальвацію національної валюти в Україні, враховуючи скрутне становище, в якому опинилися позичальники - фізичні особи, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, сторони, які підписали Меморандум Національного банку України щодо врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті, домовились про врегулювання проблеми іпотечних валютних кредитів фізичних осіб шляхом реструктуризації.
   
   При цьому п. 10 зазначеного Меморандуму встановлено, що обов'язок банків щодо виконання положень цього Меморандуму виникає виключно за умови прийняття, зокрема, змін до Кодексу про звільнення від оподаткування фізичних осіб - позичальників за операціями реструктуризації (прощення) валютних кредитів та/або прощення (анулювання) частини боргу.
   
   Так, Законом України від 09 квітня 2015 року № 321-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань», який набрав чинності 07.05.2015, внесено зміни до Кодексу в частині звільнення від оподаткування операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті.
   
   Зокрема, підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу доповнено п. 8 такого змісту: «Не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, непогашених до 1 січня 2014 року.
   
   Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року».
   
    Зауважуємо, що відповідно до п. 19 Меморандуму про економічну і фінансову політику від 21 липня 2015 року одинадцять банків підписали меморандум з Національним банком України про добровільну реструктуризацію іпотечних кредитів, а інші банки із значними портфелями розглядають можливість підписання такого документа.
   
    Крім того, п. 4 та п. 8 ст. 7 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України» передбачено, що до функцій Національного банку України належать, зокрема:
   
    встановлення для банків правил проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності;
   
    здійснення банківського регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі.
   
   
    З повагою
   Голова
Р.М. Насіров

Отключить рекламу
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться