Относительно обложения НДФЛ операций по реализации банком залогового имущества и отражения указанной операции в форме 1-ДФ

   
   МГУ ДФС - Центральним офісом з ОВП розглянуто лист щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб операцій з реалізації банком заставного майна та відображення зазначеної операції у формі 1-ДФ, за результатами розгляду та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.
   
   Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. N 435-IV із змінами та доповненнями (далі - ЦКУ) в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
   
   Статтею 20 Закону України від 2 жовтня 1992 року N 2654-XII "Про заставу" із змінами та доповненнями (далі - Закон N 2654) та ст. 589 ЦКУ встановлено, що в разі невиконання боржником (позичальником) своїх обов'язків перед кредитором під час закінчення терміну дії договору позики кредитор, зокрема, банк, має право звернути стягнення за невиконаними обов'язками на предмет застави, тобто реалізувати такий предмет застави.
   
   Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ).
   
   Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об'єктом оподаткування платника податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, який складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця, у тому числі частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. ст. 172 - 173 ПКУ (пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
   
   Згідно з пп. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165.1 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником податку своїх зобов'язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики).
   
   Водночас, якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різниця повертається заставодавцю (ст. 25 Закону N 2654).
   
   Враховуючи вищевикладене, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані платником податку внаслідок реалізації заставленого майна платника податку, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником податку своїх зобов'язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики) у сумі, що не перевищує розмір забезпечених заставою вимог заставодержателя.
   
   Однак, грошова сума, що перевищує розмір забезпечених заставою вимог заставодержателя (банку), є об'єктом оподаткування у платника податку, якому вона повертається, тобто підлягає оподаткуванню банком (з урахування пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ та згідно з ст. 168 ПКУ) за ставкою 15 (20) відсотків, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
   
   Таким чином, у разі реалізації банком заставного майна позичальника-фізичної особи застосовуються норми ПКУ, під час дії яких подія (нарахування (виплата) доходу фізичній особі) настала або мала місце.
   
   Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу (пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
   
   Згідно із Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. N 4 (далі - Наказ N 4), дохід від фінансової установи після реалізації заставленого майна відображається у податковому розрахунку за ф. N 1-ДФ під ознакою доходу "108".