Отключить рекламу

Подпишитесь!


  • Относительно обложения НДФЛ, военным сбором и начисления и удержания ЕСВ доходов, выплачиваемых по решению суда уволенному работнику, а именно компенсации за неиспользованный отпуск и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении и морального вреда

Относительно обложения НДФЛ, военным сбором и начисления и удержания ЕСВ доходов, выплачиваемых по решению суда уволенному работнику, а именно компенсации за неиспользованный отпуск и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении и морального вреда



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   
    ЛИСТ
   
   від 03.12.2015 р. № 11337/В/99-99-17-03-03-14

   Державна фіскальна служба України розглянула Ваше звернення …. щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором та нарахування і утримання єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) доходів, що виплачуються за рішенням суду звільненому працівнику, а саме компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні і моральної шкоди, та повідомляє, що лист містить недостатньо інформації для надання більш детальної відповіді по суті.
   
    З питання нарахування та утримання єдиного внеску з доходу фізичної особи, нарахованого у вигляді компенсації за невикористану відпустку після звільнення з роботи відповідь надано листом ДФС від 06.11.2015 № 10365/В/99-99-17-03-03-14.
   
   Згідно із ст. 47 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП, – в день звільнення, або якщо працівник в день звільнення не працював, то не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
   
   Відповідно до ст. 117 КЗпП у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
   
   За наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум, власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
   
   Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.
   
   Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом ІV Кодексу, п. 163.1 ст. 163 якого визначено, що об’єктом оподаткування платника податку є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, який складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
   
   Згідно із п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, включаються:
   
   доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);
   
   дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім випадків, визначених п.п. 164.2.14 цього пункту.
   
   Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету встановлено ст. 168 Кодексу.
   
   Так, згідно із п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу.
   
   Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.6 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.
   
   Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.
   
   Крім того, відповідно до п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України .
   
   Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).
   
   Згідно з п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого відповідно до п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу включаються, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту), та дохід у вигляді відшкодування немайнової (моральної) шкоди, крім випадків, визначеної п.п. 164.2.14 цього пункту.
   
   Ставка збору – 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
   
   Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу (п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
   
   Крім того, відповідно до п. 171.1 ст. 171 та п.п. 1.5 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку, у тому числі на підставі рішення суду.
   
   Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, врегульовано Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон № 2464).
   
   Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону № 2464 перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 (далі – Перелік).
   
   Пунктами 5 та 8 розд. I Переліку встановлено, що відшкодування, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні, та компенсація моральної шкоди працівникам, що виплачується за рішенням суду, не є базою нарахування єдиного внеску.
   
   Оскільки Ваше звернення не містить достатньої інформації та відсутні копії документів, зокрема, рішень суду, які стосуються цієї справи, для отримання більш детальної відповіді необхідно звернутись до контролюючого органу з наданням зазначених копій документів.
   
    З повагою
   Голова
Р.М. Насіров

Отключить рекламу
В СВЕЖЕМ ВЫПУСКЕ ЖУРНАЛА
Контекстная реклама
Отключить рекламу
Курсы валют
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться