Относительно удержания военного сбора, удержания и начисления ЕСВ при начислении и выплате мобилизованным работникам среднего заработка, с одновременным удержанием НДФЛ, если на момент выплаты, компенсация из бюджет не получена

   
   Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС розглянула лист щодо утримання військового збору, утримання та нараховування ЄСВ при нарахуванні та виплаті мобілізованим працівникам середнього заробітку, з одночасним утриманням ПДФО, якщо на момент виплати, компенсація з бюджет не отримана і в межах своїх повноважень повідомляє.
   
   Частиною 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпП) передбачено, що за працівниками, зокрема призваними на військову службу за призовом під час мобілізації , на особливий період, на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації , зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
   
   Кабінет Міністрів України постановою від 04 березня 2015 року № 105 затвердив Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації , на особливий період (далі – Порядок № 105), де визначено механізм виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації , на особливий період, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2501350 «Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації , на особливий період».
   
   Виплата компенсації проводиться підприємствами, установами, організаціями у строки, визначені ст. 115 КЗпП (п. 6 Порядку № 105).
   
   Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), п.п. «и» п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації , на особливий період.
   
   Таким чином, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації , на особливий період у вигляді компенсаційних виплат, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету в межах середнього заробітку відповідно до Порядку № 105, не включається до оподатковуваного доходу таких працівників, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб.
   
   Водночас відповідно до п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
   
   Отже, у разі нарахування (виплати, надання) роботодавцем суми середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації , на особливий період, вказаний дохід є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
   
   Таким чином, з метою оподаткування доходи, отримані працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації , на особливий період, у вигляді суми середнього заробітку та компенсаційної виплати з бюджету у межах середнього заробітку, встановлені ст. 119 КЗпП, слід розглядати окремо, оскільки види таких доходів є різними.
   
   Разом з цим роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги (п.п. 169.4.3 п. 169.3 ст. 169 Кодексу).
   
   Враховуючи зазначене, роботодавець в разі отримання компенсаційних виплат з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації , на особливий період, які виплачуються таким роботодавцем відповідно до Порядку № 105, має право здійснити перерахунок податку на доходи фізичних осіб, нарахованого на суми середнього заробітку вказаної категорії осіб.
   
   Враховуючи викладене вище, середня заробітна плата, нарахована та виплачена роботодавцем за рахунок власних джерел працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації , на особливий період, зазначаються в податковому розрахунку за ф. 1ДФ за ознакою доходу «101».
   
   При цьому компенсаційні виплати, які виплачуються роботодавцем працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації , на особливий період за рахунок коштів державного бюджету в межах середнього заробітку відповідно до Постанови № 105 зазначаються в податковому розрахунку за ф. 1ДФ за ознакою доходу «128».
   
   Підпунктом 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
   
   Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
   
   Водночас, згідно з п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
   
   Роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги (п.п. 169.4.3 п. 169.3 ст. 169 ПКУ).
   
   Таким чином, у разі повернення коштів з державного бюджету у межах компенсації середнього заробітку працівника, призваного на військову службу під час мобілізації , на особливий період, роботодавець проводить перерахунок на повернення податку і зазначає результати перерахунку у податковому розрахунку за ф. 1ДФ у періоді в якому було проведено таке повернення, з від’ємним значенням.
   
   Щодо сплати єдиного соціального внеску. Оскільки пунктом 7 Порядку №105 передбачено, що нарахування і сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на компенсацію здійснюються відповідно до Закону України від 08.07.2010 №2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі Закон №2464), ДФС України для визначення бази нарахування єдиного внеску платника застосовує норми Порядку №105 .
   
   Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону №2464 передбачено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців та найманих працівників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон №108).
   
   Статтею 2 Закону №108 визначено структуру заробітної плати, яка включає, зокрема, додаткову заробітну плату.
   
   Доходи, отримані мобілізованими працівниками, у вигляді сум середнього заробітку та компенсаційних виплат з бюджету у межах середнього заробітку, встановлених статтею 119 КЗпП, слід розглядати окремо, оскільки види таких доходів є різними.
   
   Відповідно до пункту 9 розділу IV Порядку №435 таблиця 6 додатка 4 до Порядку №435 призначена для формування страхувальником у розрізі кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу) у звітному місяці. Такі відомості формуються з урахуванням кодів категорій застрахованих осіб, визначених у додатку 2 до Порядку №435.
   
   Якщо роботодавець нараховує мобілізованим працівникам середній заробіток та не подає звіти на отримання компенсаційних виплат із бюджету (наприклад, через проблеми із засвідченням звітів військкоматами) і відповідно не отримує такі компенсації, то сума середнього заробітку, що виплачується за рахунок коштів роботодавця, у складі заробітної плати є базою нарахування та утримання єдиного внеску.
   
   У такому випадку сума нарахованого мобілізованому працівнику середнього заробітку у звітному місяці у складі заробітної плати відображається в таблицях 1 та 6 додатку 4 до Порядку №435 за такий місяць.
   
   Порядком №435 у такому разі передбачено код категорії застрахованих осіб «47» для працівників – громадян України, іноземців (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України) та осіб без громадянства, які працюють, зокрема, на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, зазначених в абзаці другому пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464 на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством. Для зазначених осіб базою нарахування єдиного внеску є сума нарахованої середньої заробітної плати.
   
   Розмір єдиного внеску нараховується на заробітну плату (дохід) застрахованої особи страхувальником відповідно до класу професійного ризику виробництва у межах 36,76 – 49,7 %, до яких віднесено платника єдиного внеску, та утримується із заробітної плати (доходу) застрахованої особи у розмірі 3,6 %.
   
   При нарахуванні мобілізованим працівникам середнього заробітку, що компенсується з бюджету, таким особам присвоюється код категорії «48». Зазначений код категорії застрахованих осіб застосовується при відображенні у таблиці 6 додатка 4 до Порядку №435 виплат, що компенсуються з бюджету у межах середнього заробітку мобілізованих працівників. При цьому, нарахування та утримання із таких виплат не здійснюються.
   
   У разі нарахування роботодавцем середнього заробітку мобілізованим працівникам та отримання у подальшому компенсаційних виплат з бюджету згідно з Порядком №105, такий роботодавець має право здійснити перерахунок єдиного внеску, нарахованого на суми середнього заробітку.
   
   Відповідно до пункту 5 розділу V Порядку №435, якщо страхувальником здійснюється донарахування (зменшення) єдиного внеску у зв’язку з виправленням помилки, допущеної у попередніх періодах, крім донарахування (зменшення) внаслідок збільшення (зменшення) класу професійного ризику виробництва, застосовуються коди типу нарахувань (2 або 3), передбачені пунктом 9 розділу IV Порядку №435.
   
   Відповідно до п.52.2 ст.52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.