USD27.071
Подпишитесь на рассылку

Подпишитесь

и получайте свежие новости и специальные предложения
  • Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   
   ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС у м. КИЄВІ
   
   ЛИСТ
   
   № 14511/10/26-15-13-02-16 від 30.06.2016 р.
   

   
   Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - Кодекс).
   
   Відповідно до п. 291.3 ст. 291 Кодексу фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
   
   Згідно з п.291.4 ст.291 Кодексу, до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
   
   не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.
   
   Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
   
   Реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюють шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 та 299.2 ст. 299 Кодексу), які, зокрема, містять інформацію щодо декларованих платником видів господарської діяльності (пп. 8 п. 299.7 ст. 299 Кодексу).
   
   Платник складає та подає у довільній формі заяву щодо зміни видів господарської діяльності (пп. 4 пп. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 Кодексу). Разом з тим, Кодексом не встановлено конкретний строк подання такої заяви.
   
   Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої групи (фізичні особи - підприємці) у розмірі 15 відсотків до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи та до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування (пп.2, пп.4 п.293.4. ст.293 Кодексу ).
   
   Відповідно до п.293.6 ст. 293 Кодексу у разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.
   
   Необхідно зауважити, що пп. 291.5.1 п. 291.5 ст.291 Кодексу передбачено виключний перелік видів господарської діяльності, провадження яких призводить до припинення перебування платника на єдиному податку.
   
   Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми (пп. 5 п. 298.2.3 ст. 298 Кодексу), а у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (пп. 7 п. 298.2.3 ст. 298 Кодексу).
   
   Таким чином, Кодекс не містить обмежень для здійснення діяльності платниками єдиного податку другої групи згідно КВЕД 46.32 "Оптова торгівля м’ясом і м’ясними продуктами" та КВЕД 46.33 "Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами" при дотриманні інших умов перебування на спрощеній системі оподаткування, передбачених Кодексом.
   
   Разом з цим, при здійсненні видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування або видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, фізичні особи платники єдиного податку другої групи зобов’язані сплати єдиний податок за ставкою 15% до доходу, отриманого від провадження такої діяльності, та перейти на загальну систему оподаткування з наступного податкового (звітного) періоду.
   
   Також звертаємо Вашу увагу, що згідно із статтею 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
   
   
   
   Заступник начальника В.С. Варгіч
   
   

ОЗНАКОМИТЬСЯ С ИЗДАНИЕМ
Контекстная реклама
Отключить рекламу
Настройки
Оформление
Светлая тема
(стандартный)
Серая тема
Темная тема
Параметры экрана
Фиксированная ширина
(стандартный)
Во весь экран
Управление уведомлениями
Включить уведомления
Отключить уведомления