USD26.988
Подпишитесь на рассылку

Подпишитесь

и получайте свежие новости и специальные предложения
  • Про припинення підприємницької діяльності (лист ДФС від 24.07.2017 р. № 1332/К/99-99-13-04-02-14/ІПК)

Про припинення підприємницької діяльності (лист ДФС від 24.07.2017 р. № 1332/К/99-99-13-04-02-14/ІПК)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 24.07.2017 р. № 1332/К/99-99-13-04-02-14/ІПК

Про припинення підприємницької діяльності

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення про надання індивідуальної податкової консультації та повідомляє таке.

У порівнянні з 2004 роком законодавчі та нормативно-правові акти, які визначають порядок припинення підприємницької діяльності  фізичною особою, зазнали суттєвих змін.

На сьогодні державна реєстрація фізичних осіб - підприємців регулюється Законом України від 15.05.2003 р. N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон N 755).

Процедура державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою передбачена п. 4 ст. 18 Закону N 755.

Згідно з п. 8 ст. 4 Закону N 755 фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - ЄДР) запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою. Отже, підприємницька діяльність фізичної особи вважається припиненою з дня внесення до ЄДР запису про її припинення.

Зняття з обліку фізичної особи - підприємця в контролюючому органі здійснюється у порядку, встановленому п. 65.10 ст. 65, ст. 67 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), ст. 5 Закону України від 08.07.2010 р. N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464), розд. XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. N 1588 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за N 1562/20300) (далі - Порядок N 1588), та розд. IV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 р. N 1162 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.12.2014 року за N 1553/26330) (далі - Порядок N 1162).

Згідно з п. 11.22 Порядку N 1588 підставою для зняття фізичної особи - підприємця як платника податків з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням. Дата зняття з обліку фізичної особи - підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Відповідно до пп. 6 п. 11.22 розд. XI Порядку N 1588 після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності та протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності подати відповідному контролюючому органу податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період (п. 177.11 ст. 177 Кодексу).

У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

За наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених Кодексом, контролюючий орган може призначити та провести документальну перевірку такої фізичної особи - платника податків.

У разі коли після внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи (пп. 8 п. 11.22 розд. XI Порядку N 1588).

Самозайнята особа - платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ) знімається з обліку після проведення перевірки (у разі її проведення) та здійснення остаточного розрахунку зі сплати ЄСВ (ч. 1 ст. 5 Закону N 2464).

Особливості зняття з обліку фізичних осіб - підприємців як платників ЄСВ у контролюючих органах визначено п. 8 розд. IV Порядку N 1162.

При цьому, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника ЄСВ, в частині діяльності, здійснюваної нею як фізичною особою - підприємцем (ч. 4 ст. 6 Закону N 2464).

Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого ЄСВ, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. N 435 (далі - Порядок N 435).

Пунктом 9 розд. II Порядку N 435 визначено, що у разі зняття з обліку в контролюючих органах страхувальник зобов’язаний подати звіт за останній звітний період до дати державної реєстрації припинення та звіти за попередні звітні періоди, якщо вони не подавались.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців, такі особи зобов’язані подати самі за себе звіт із зазначенням типу форми "ліквідаційна", де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (п. 8 розд. III Порядок N 435).

Крім того повідомляємо, що здійснення контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, які сплачувались до набрання чинності Закону N 2464, належить до компетенції Пенсійного фонду України.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

ОЗНАКОМИТЬСЯ С ИЗДАНИЕМ
Контекстная реклама
Отключить рекламу
Настройки
Оформление
Светлая тема
(стандартный)
Серая тема
Темная тема
Параметры экрана
Фиксированная ширина
(стандартный)
Во весь экран
Управление уведомлениями
Включить уведомления
Отключить уведомления