Щодо коригування фінансового результату до оподаткування і коригування податкового кредиту при списанні дебіторської заборгованості (лист Офісу ВПП ДФС від 07.03.2018 р. № 925/ІПК/28-10-01-03-11)
ОФІС ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ ДЕРЖАВНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 07.03.2018 р. № 925/ІПК/28-10-01-03-11
Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби розглянув звернення щодо коригування фінансового результату до оподаткування та коригування податкового кредиту при списанні дебіторської заборгованості та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах своїх повноважень повідомляє.
Безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема: заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності (пп. "а" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦКУ).
Позовну давність обчислюють за загальними правилами визначення термінів, встановленими ст. ст. 253 - 255 ЦКУ.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (п. 4 ст. 267 ЦКУ).
Тобто, дебіторська заборгованість за перерахованим авансом, за якою минув термін позовної давності, належатиме до безнадійної на підставі пп. "а" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, якщо всі заходи, проведені платником з її стягнення, не призвели до позитивних наслідків.
Слід зазначити, що направлення претензій боржникам не є достатнім заходом для досягнення позитивних наслідків по стягненню заборгованості.
Щодо впливу витрат від списання такої безнадійної заборгованості на об'єкт оподаткування податком на прибуток слід зазначити наступне
Порядок коригування фінансового результату на різниці, що виникають при формуванні резерву сумнівних боргів, визначено нормами п. 139.2 ст. 139 Кодексу.
Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів (пп. 139.2.1 п. 139.1 ст. 139 Кодексу).
Також фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу (пп. 139.2.2 п. 139.1 ст. 139 Кодексу).
Пунктом 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.99 N 237 (далі - П(С)БО N 10), визначено, зокрема, що у разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів.
Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат.
Таким чином, у разі списання дебіторської заборгованості, яка відповідає / не відповідає ознакам, встановленим пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, щодо якої не створено резерв сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування згідно з пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу підлягає збільшенню на суму списаної заборгованості.
При цьому зменшення фінансового результату відповідно до пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу здійснюється лише на суму дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, чинним на дату її списання, незалежно від того, чи створено резерв сумнівних боргів за такою заборгованістю.
Слід зазначити, що сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, вважається безповоротною фінансовою допомогою (пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Враховуючи вимоги пп. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, платник податку на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги особам, що не є платниками податку, та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, крім безповоротної фінансової допомоги, перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення підпункту 140.5.9 цього пункту, збільшує фінансовий результат податкового (звітного) періоду.
Щодо оподаткування податком на додану вартість
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Згідно інформації, наведеної в запиті ТОВ, за попередньо оплаченими товарами/послугами, які в межах терміну позовної давності не були поставлені, у підприємства виникла безнадійна дебіторська заборгованість.
Щодо податкових наслідків в частині ПДВ, слід зазначити, що по факту визнання дебіторської заборгованості безнадійною, така заборгованість підлягає списанню з урахуванням ПДВ, по вартості оплаченого товару/послуги (з ПДВ).
Тобто, у відповідності до п. 198.3 ст. 198 Кодексу, за даних умов платником податків втрачається право на податковий кредит за такими товарами/послугами.
Враховуючи вищенаведене, ТОВ необхідно відкоригувати суму податкового кредиту, сформованого при попередній оплаті непоставлених товарів/послуг.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
