Сайт для бухгалтеров №1 в Украине

Получайте
новости почтой!


  • Щодо нарахування єдиного внеску та військового збору юридичною особою - адвокатським об’єднанням (лист ДФС від 26.10.2017 р. № 2399/К/99-99-13-02-03-14/ІПК)

Щодо нарахування єдиного внеску та військового збору юридичною особою - адвокатським об’єднанням (лист ДФС від 26.10.2017 р. № 2399/К/99-99-13-02-03-14/ІПК)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 26.10.2017 р. № 2399/К/99-99-13-02-03-14/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та військового збору юридичною особою - адвокатським об’єднанням і повідомляє.

Відповідно до п. 1 ст. 15 Закону України від 05.07.2012 року N 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076), адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту.

Адвокатське об'єднання має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням, залучати до виконання укладених об'єднанням договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах (п. 3, 6 ст. 15 Закону N 5076).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, передбачено Законом України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464).

Згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону N 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно- правовими договорами.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464 базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату пращ", та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону N 2464).

Ставка єдиного внеску для платників єдиного внеску відповідно до норм частини п'ятої ст. 8 Закону N 2464 встановлено у розмірі 22 відсотка.

Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу), зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід у вигляді заробітної плати відповідно до умов трудового договору (пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу) та суми винагороди і інших виплат відповідно до умов цивільно-правового договору (пп. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Згідно з пп. 1.1 п. 161 підрозд. 10 розд. XX Кодексу, платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов’язаний утримувати військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку збору 1,5 відс., (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Отже базою нарахування єдиного внеску є дохід у вигляді заробітної плати та суми винагороди за цивільно-правовими договорами. Крім того, вказані доходи є об’єктом оподаткування військового збору.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Данная функция доступна только
авторизованным пользователям