USD26.988
Подпишитесь на рассылку

Подпишитесь

и получайте свежие новости и специальные предложения
  • Щодо плати за землю (Лист ГУ ДФС у м. Києві від 07.09.2016 №19919/10/26-15-12-04-18)

Щодо плати за землю (Лист ГУ ДФС у м. Києві від 07.09.2016 №19919/10/26-15-12-04-18)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС у м. КИЄВІ

ЛИСТ

№19919/10/26-15-12-04-18 від 07.09.2016

 

Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві розглянуло лист …… щодо плати за землю та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковим кодексом визначено порядок адміністрування податків і зборів, права та обов’язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 52.5 статті 52 Податкового кодексу, контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Основним законодавчим актом, що регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Податковий кодекс), а справляння плати за землю здійснюється відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Податковий кодекс)

Відповідно до абзацу 6 статті 1 Закону України «Про внесення зміни до статті 1 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" (щодо уточнення терміну "сільськогосподарський товаровиробник") від 29.06.2004 № 1929-VI, сільськогосподарський товаровиробник  - фізична або юридична особа незалежно від форми власності та господарювання, в якої валовий доход, отриманий від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, за наявності сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень тощо) та/або поголів'я сільськогосподарських тварин у власності, користуванні, в тому числі й на умовах оренди, за попередній звітний (податковий) рік перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.

Підпунктом 14.1.233 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу визначено що сільськогосподарські угіддя - рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги.

Згідно з підпунктом 14.1.234 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу, сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.

Крім цьому, відповідно до пункту 209.6 статті 209 Податкового кодексу, сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно із статтею 269 Податкового кодексу, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Статтею 270 Податкового кодексу визначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно з пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право

власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Документами, які посвідчують право на земельну ділянку є:

- право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом;

- право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою;

- право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі.

Відповідно до вимог статті 286 Податкового кодексу, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнтів індексації (стаття 271 Податкового кодексу).

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Звільнення від сплати орендної плати за земельні ділянки чинним законодавством не передбачено.

Поряд з цим, статтею 283 Податкового кодексу встановлено перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком.

Зокрема, відповідно до підпункту 283.1.5 пункту 283.1 статті 283 Податкового кодексу, не сплачується земельний податок за земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень.

Правове регулювання щодо вступу садових культур в пору плодоношення здійснюється на підставі нормативно-правових актів, прийнятих Міністерством аграрної політики та продовольства України.

Враховуючи вищевикладене, за більш детальною інформацією щодо документального підтвердження вступу саду, ягідника та виноградника в пору плодоношення та документів на підтвердження зазначеної обставини Асоціації «Укрсадпром» необхідно звернутись до Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Поряд з цим, відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу, платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Податкового кодексу, податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.

 

Заступник начальника                                           Е.М. Пруднікова

ОЗНАКОМИТЬСЯ С ИЗДАНИЕМ
Контекстная реклама
Отключить рекламу
Настройки
Оформление
Светлая тема
(стандартный)
Серая тема
Темная тема
Параметры экрана
Фиксированная ширина
(стандартный)
Во весь экран
Управление уведомлениями
Включить уведомления
Отключить уведомления