Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з міжнародного перевезення вантажних транспортних засобів (тягачів і причепів) "своїм ходом" (лист ДФС від 05.02.2019 р. № 402/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 05.02.2019 р. № 402/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з міжнародного перевезення вантажних транспортних засобів (тягачів і причепів) "своїм ходом", та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.
Відповідно до статті 1 Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) від 01 липня 1970 року, ратифікованої Законом України від 07 вересня 2005 року N 2819-IV "Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)" (далі - Європейська угода від 01.07.1970 р.), який набрав чинності 11.10.2005 р., термін:
"транспортний засіб" означає будь-який автомобіль або причіп; цей термін охоплює будь-яку комбінацію транспортних засобів;
"автомобіль" означає будь-який самохідний автотранспортний засіб, що зазвичай використовується для автомобільних перевезень людей чи вантажів або для буксирування дорогами транспортних засобів, що використовуються для перевезення людей чи вантажів; цей термін не охоплює сільськогосподарські трактори;
"причіп" означає будь-який транспортний засіб, призначений для буксирування автомобілем; цей термін охоплює також напівпричепи;
"комбінація транспортних засобів" означає з'єднані транспортні засоби, які переміщуються дорогами як одне ціле;
"автомобільні перевезення" означає будь-яке переміщення дорогами, що відкриті для загального користування, навантаженого чи не навантаженого, з пасажирами чи без, транспортного засобу, який використовується для перевезення пасажирів або вантажів;
"міжнародні автомобільні перевезення" означає автомобільні перевезення з перетином принаймні одного кордону;
"водій" означає будь-яку особу, незалежно від того, працює вона за наймом чи ні, яка керує транспортним засобом навіть протягом короткого періоду або яка перевозиться транспортним засобом для того, щоб вона могла ним керувати в разі необхідності.
Правове регулювання перевезень регулюється главою 64 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) та главою 32 Господарського кодексу України (далі - ГКУ).
Відповідно до частини першої статті 908 ЦКУ перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Згідно зі статтею 306 ГКУ перевезенням вантажів у ГКУ визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.
Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.
Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту.
При цьому автомобільний транспортний засіб - колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій (стаття 1 Закону України від 05 квітня 2001 року N 2344-ІІІ "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон N 2344)).
Вантаж - це майно, крім багажу, а також бортових припасів (для повітряних, морських та річкових суден), що перевозиться транспортними засобами (пункт 2 статті 1 Закону України від 05 листопада 2009 року N 1710-VI "Про прикордонний контроль" (далі - Закон N 1710).
Майно - це сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя (стаття 139 ГКУ).
Отже, з огляду на положення Європейської угоди від 01.07.1970 р., ПКУ, ГКУ, Законів NN 2344 і 1710 перевезення (у тому числі міжнародне) вантажів (у тому числі транспортних засобів) являє собою фактичне перевезення, що повинно здійснюватися безпосередньо відповідними видами транспорту.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Відповідно до пунктів 5.2 і 5.3 статті 5 розділу І ПКУ у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами "а", "б", "в" і "е" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання:
товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України;
ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту;
послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I.
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Операції, зазначені у статті 185 розділу V ПКУ, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною у підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ (20 відсотків, яка є основною (пункт 194.1 статті 194 розділу V ПКУ).
Операції з постачання послуг з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою (підпункт "а" підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ). При цьому для цілей застосування підпункту "а" підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.
Такими документами можуть бути:
авіаційна вантажна накладна (Air Waybill);
міжнародна автомобільна накладна (CMR);
накладна СМГС (накладна УМВС);
коносамент (Bill of Lading);
накладна ЦІМ (CIM);
вантажна відомість (Cargo Manifest);
інші документи, визначені законами України.
Враховуючи викладене, якщо перевезення (у тому числі міжнародне) вантажу (у тому числі транспортного засобу) здійснюється без фактичного використання (залучення) відповідних видів транспорту (залізничного, автомобільного, морського, річкового, авіаційного) для такого перевезення, зокрема "своїм ходом", то операція з постачання таких послуг не підпадає під категорію операцій, визначених підпунктом "а" підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ, та відповідно оподатковується у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відс. (якщо місцем постачання таких послуг визначено митну територію України відповідно до статті 186 розділу V ПКУ).
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.
Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).
