при подписке на рассылку
gift_icon
  • Щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства (лист ДФС від 09.11.2016 р. № 24169/6/99-99-13-02-03-15)

Щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства (лист ДФС від 09.11.2016 р. № 24169/6/99-99-13-02-03-15)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 09.11.2016 р. № 24169/6/99-99-13-02-03-15

 

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі Кодекс), розглянула лист …. щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства та повідомляє.

Відносини у сфері страхування (крім державного соціального страхування) регулюються Законом України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» (далі – Закон № 85).

         Так, ст. 6 Закону № 85 передбачено, що добровільне страхування – це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.

         Згідно зі ст. 28 Закону № 85 дію договору страхування може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування. У разі дострокового припинення дії договору страхування життя страховик виплачує страхувальнику викупну суму, яка є майновим правом страхувальника за договором страхування життя.

         Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

         Відповідно до п.п. 164.2.15 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, викупна сума, що сплачується платнику податку за договорами довгострокового страхування життя (поняття якого визначено п.п. 14.1.52 п. 14.1 ст. 14 Кодексу) у випадках та розмірах, передбачених п.п. 170.8.2 п. 170.8 ст. 170 Кодексу. 

         Разом з цим згідно з п.п. 165.1.28 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, викупна сума або її частина, отримана платником за договором довгострокового страхування життя, лише у випадках, визначених п.п. 170.8.3
п. 170.8 ст. 170 Кодексу.

         При цьому порядок застосування підпунктів 165.1.27 та 165.1.28 п. 165.1
ст. 165 Кодексу затверджено розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 24.12.2010 № 997 (далі – Порядок).

         Підпункт 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 Кодексу містить положення щодо невключення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, викупної суми, отриманої таким платником за договором страхування від страховика – резидента, іншого ніж довгострокове страхування життя.

        Водночас до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу, що передбачені п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Враховуючи наведене, страхова компанія (страховик – резидент) застосовує п.п. «а» п.п.165.1.27 або п.п. 165.1.28 п. 165.1 ст. 165 Кодексу та Порядку, якщо викупна сума за договором довгострокового страхування життя сплачується таким страховиком  платнику податку – фізичній особі.

У разі якщо підприємством нараховується (виплачується) платнику
податку – фізичній особі сума коштів, зазначена у вашому листі, то таку суму на підставі п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу слід розглядати як інший дохід, який оподатковується на загальних підставах. 

       При цьому згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст. 167 Кодексу.

Крім того, згідно із п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу (п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 передбачено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від            24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Отже, вказані виплати не є базою нарахування єдиного внеску.

 

Перший заступник Голови                                                                           С.В. Білан

Отключить рекламу
ОЗНАКОМИТЬСЯ С ИЗДАНИЕМ
Контекстная реклама
Настройки
Оформление
Светлая тема
(стандартный)
Серая тема
Темная тема
Параметры экрана
Фиксированная ширина
(стандартный)
Во весь экран
Управление уведомлениями
Включить уведомления
Отключить уведомления