Подпишитесь на новости и получите книгу бесплатно!
  • Щодо практичного застосування норм чинного законодавства (лист ДФС від 10.03.2017 р. № 3304/Б/99-99-13-02-03-14)

Щодо практичного застосування норм чинного законодавства (лист ДФС від 10.03.2017 р. № 3304/Б/99-99-13-02-03-14)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 10.03.2017 р. № 3304/Б/99-99-13-02-03-14

 

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення … щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент (нерезидент).

Визначення резидентського статусу фізичної особи встановлено п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

         Відповідно до ст. 3 Кодексу положення чинних міжнародних договорів України, якими регулюються питання оподаткування, превалюють над положеннями чинного податкового законодавства.

Положення Конвенції між Урядом України і Урядом Словацької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно, є чинними в українсько-словацьких відносинах з 22.11.1996 (далі – Конвенція), застосовуються «до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав» (ст. 1 Конвенції) і щодо податків, одним з яких, зокрема в Україні, є «прибутковий податок з громадян» (ст. 2 Конвенції).

Статтею 4 Конвенції встановлено критерії щодо визначення резиденції (податкового статусу) осіб, на яких поширюються положення Конвенції, зокрема фізичних осіб.

Згідно з п. 1 ст. 15 «Залежні особисті послуги» Конвенції «з урахуванням положень статей 16, 18, 19 і 20 платня, заробітна плата та інші подібні винагороди, що одержуються резидентом Договірної Держави у зв’язку з роботою за наймом, оподатковуються тільки в цій Державі, якщо тільки робота за наймом не здійснюється в другій Договірній Державі. Якщо робота за наймом здійснюється таким чином, одержані в зв’язку з цим винагороди можуть оподатковуватись у цій другій Державі».

Водночас п. 2 ст. 15 Конвенції передбачено, що незалежно від положень
п. 1 ст. 15 Конвенції, винагорода, що одержується резидентом Договірної Держави у зв’язку з роботою за наймом, здійснюваною в другій Договірній Державі, оподатковується тільки в першій згаданій Державі, якщо:

«a) одержувач перебуває в другій Державі протягом періоду або періодів, що не перевищують у сукупності 183 днів протягом календарного року; і

b) винагорода сплачується наймачем або від імені наймача, який не є резидентом другої Держави; і

c) витрати по сплаті винагород не несуть постійне представництво або постійна база, які наймач має в другій Державі».

Таким чином, згідно із вище зазначеними положеннями Конвенції доходи нерезидента – громадянина Словацької Республіки, який є працівником іноземної компанії – резидента Словаччини, відрядженим до України для виконання своїх трудових обов’язків, і отримує від словацького роботодавця заробітну плату, з моменту знаходження в Україні у сукупності більше ніж 183 днів, підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до правил, визначених Кодексом.

Щодо податків, утриманих роботодавцем – резидентом Словаччини відповідно до законодавства Словацької Республіки під час виплати заробітної плати своєму працівнику, відрядженому до України, то відповідно до положень
ст. 13 Кодексу суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими Кодексом.

З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства для отримання більш конкретної відповіді необхідне детальне вивчення документів (матеріалів), які стосуються порушеного питання, зокрема довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, довідки про сплату податків, засвідчені словацьким компетентним органом, документа, що підтверджує термін перебування нерезидента на митній території України, тощо.

Крім того, відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

З повагою

Перший заступник Голови                                                                   С.В. Білан

ОЗНАКОМИТЬСЯ С ИЗДАНИЕМ
Контекстная реклама
Настройки
Оформление
Светлая тема
(стандартный)
Серая тема
Темная тема
Параметры экрана
Фиксированная ширина
(стандартный)
Во весь экран
Управление уведомлениями
Включить уведомления
Отключить уведомления