Отключить рекламу

ПОДАРОК

950 грн. Бесплатно
  • Щодо практичного застосування норм чинного законодавства (лист ДФС від 22.03.2017 р. № 3945/К/99-99-13-02-03-14)

Щодо практичного застосування норм чинного законодавства (лист ДФС від 22.03.2017 р. № 3945/К/99-99-13-02-03-14)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 22.03.2017 р. № 3945/К/99-99-13-02-03-14

 

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення ... щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє таке.

Правовий статус ветеранів війни визначено Законом України  від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон № 3551).

Пунктом 18 частини першої ст. 12 Закону № 3551 встановлено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів відповідно до податкового та митного законодавства.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку, зокрема, є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено  п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Крім того, доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не оподатковуються, визначено ст. 165 ПКУ.

Також пільгове  оподаткування  платників податку згідно з розділом IV ПКУ передбачено у вигляді надання податкової соціальної пільги (ст. 169 ПКУ), тобто зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги, з урахуванням норм абзацу першого п.п. 169.4.1
п. 169.4 ст. 169 ПКУ.

Отже, положеннями розділу IV ПКУ не встановлено повного звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб жодної категорії платників незалежно від соціального статусу, майнового стану тощо.

Відповідно до п.п. 1.1 п. 16 1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ.

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ).

Разом з тим п.п. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ встановлено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції.

Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1161.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України            (далі – ЗКУ), справляння плати за землю – ПКУ.                                                                                                                                     

Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Використання землі в Україні є платним (ст. 206 ЗКУ).

Згідно зі ст. 269 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

У ст. 270 ПКУ зазначено, що об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Статтею 281 ПКУ передбачено, що від сплати земельного податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону № 3551.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм                 (п. 281.2 ст. 281 ПКУ).

Отже, якщо фізична особа належить до категорії осіб, які мають право на пільги зі сплати земельного податку, та використовує земельну ділянку (оформлену або неоформлену) за кожним видом використання у межах граничних норм, зазначених у ст. 281 ПКУ, то така особа звільняється від сплати земельного податку.

Щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Пунктом 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено, зокрема, надання фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді зменшення бази оподаткування об’єктів житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи платника податку: для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. м, для житлового будинку/будинків – на 120 кв. м і для різних типів об’єктів житлової нерухомості – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Згідно зі ст. 3 ПКУ податкове законодавство України складається з Конституції України, ПКУ, Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв’язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України, чинних міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування.

Частиною другою ст. 1 Митного кодексу України визначено, що відносини, пов’язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, ПКУ та іншими законами України з питань оподаткування.

На сьогодні відповідно до законодавства України з питань оподаткування пільг зі сплати митних платежів для учасників бойових дій не передбачено.

 

З повагою

 Перший заступник Голови                                                                              С.В. Білан

Отключить рекламу
Контекстная реклама
Отключить рекламу
Курсы валют