Подпишитесь на новости и получите книгу бесплатно!
  • Щодо сплати екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (лист ДФС від 10.08.2016 р. № 17350/6/99-9912-02-03-15)

Щодо сплати екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (лист ДФС від 10.08.2016 р. № 17350/6/99-9912-02-03-15)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 10.08.2016 р. № 17350/6/99-9912-02-03-15

 

Державна фіскальна служба України на запит підприємства щодо сплати екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (далі – екологічний податок) у межах компетенції повідомляє.

Платниками екологічного податку визначено суб’єктів, під час провадження діяльності яких відбуваються скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти (п.п. 240.1.2 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – Кодекс)).

Об’єкт оподаткування екологічним податком в частині скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти може визначатися не тільки за загальним обсягом забруднюючих речовин, але й за обсягами відповідних видів забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти (п.п. 242.1.2 п. 242.1 ст. 242 Кодексу).

Ставки екологічного податку в частині скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти, встановлені у ст. 245 Кодексу, аналогічно групам для об’єктів оподаткування поділяються на ставки для окремих видів забруднюючих речовин (п. 245.1 ст. 245 Кодексу) і на ставки для груп забруднюючих речовин, в які об’єднуються речовини, що характеризуються ознакою гранично допустимої концентрації забруднюючих речовин (п. 245.2 ст. 245 Кодексу).

Водночас Кодексом передбачено, що для забруднюючих речовин, на які не встановлено гранично допустиму концентрацію, застосовуються ставки податку за найменшою величиною гранично допустимої концентрації, наведеної у п. 245.2 ст. 245 Кодексу.

Оскільки розміщення забруднюючих речовин (відходів) відбувається у водних об’єктах, то такі операції, як елемент водних відносин, в Україні регулюються Водним кодексом України (далі – Водний кодекс). Зокрема, згідно зі ст. 49 Водного кодексу скидання забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти є видом спеціального використання водних об’єктів, право на користування яким виникає на підставі дозволу на спеціальне водокористування для скиду забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти (далі – Дозвіл), що надається суб’єкту водних відносин у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 321. Оскільки оцінка скидів забруднюючих речовин може здійснюватися як за узагальненим показником кількості, так і за специфічними для кожної забруднюючої речовини показниками, то істотними умовами, що затверджуються Дозволом, є ліміти скидання забруднюючих речовин.

Порядок регулювання істотних умов щодо узагальненого (інтегрального) або специфічного для кожної забруднюючої речовини показника кількості в обсягах води, що скидаються безпосередньо у водні об’єкти, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1996 року № 1100 як Порядок розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин (далі – Порядок № 1100). Гранично допустиме скидання забруднюючих речовин (далі – ГДС речовини) визначає масу речовини (речовин) у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом даного пункту водного об’єкта за одиницю часу, тобто – ліміт скидання забруднюючої речовини (речовин) (п. 18 Порядку № 1100).

Порядок № 1100 містить Список А – Перелік забруднюючих речовин, скидання яких нормується, елементи якого майже повністю відповідають видам забруднюючих речовин, ставки для яких затверджено п. 245.1 ст. 245 Кодексу. Разом з тим Список А Порядку № 1100 включає такий елемент, як «мінералізація води» – узагальнений (сумарний) показник кількості забруднюючих речовин у воді (далі – інтегральний показник). Порядок № 1100, а також Список А Порядку № 1100 не передбачають, що у визначенні інтегрального показника кількості узагальненого показника кількості «мінералізація води» враховуються інші індивідуально визначені види забруднюючих речовин Списку А Порядку № 1100.

Таким чином, за умови затвердження Дозволом контролю виключно лише за інтегральним показником кількості забруднюючих речовин податкові зобов’язання обчислюються за ставками, визначеними п. 245.3 ст. 245 Кодексу.

При цьому Кодексом не передбачено зменшення об’єкта оподаткування на величину інтегрального показника кількості узагальненого показника кількості «мінералізація води» обсягів води, що надходить для використання у господарській діяльності.

ОЗНАКОМИТЬСЯ С ИЗДАНИЕМ
Контекстная реклама
Настройки
Оформление
Светлая тема
(стандартный)
Серая тема
Темная тема
Параметры экрана
Фиксированная ширина
(стандартный)
Во весь экран
Управление уведомлениями
Включить уведомления
Отключить уведомления