при подписке на рассылку
gift_icon
  • Щодо визначення об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб у разі реалізації заставного майна ломбардом (лист ДФС від 21.07.2017 р. № 1303/6/99-99-13-01-01-15/ІПК)

Щодо визначення об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб у разі реалізації заставного майна ломбардом (лист ДФС від 21.07.2017 р. № 1303/6/99-99-13-01-01-15/ІПК)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 21.07.2017 р. № 1303/6/99-99-13-01-01-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула лист щодо визначення об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб у разі реалізації заставного майна ломбардом, і в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року N 2664-ІІІ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та з метою запровадження єдиних умов та правил здійснення діяльності з надання фінансових послуг ломбардами, запровадження вимог до ломбарду як фінансової установи, установлення критеріїв облікової та реєструючої системи ломбарду, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України розпорядженням від 26 квітня 2005 року N 3981 затвердила Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 травня 2005 року за N 565/10845 (далі - Положення).

Пунктом 1.2 Положення зазначено, що ломбард - це фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на визначений строк і під процент та надання супутніх послуг ломбарду.

Ломбардна операція - це операція, що здійснюється фізичною чи юридичною особою, з отримання коштів від юридичної особи, що є фінансовою установою, згідно із законодавством України, під заставу товарів або валютних цінностей. Ломбардні операції є різновидом кредиту під заставу (пп. 14.1.100 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Поняття "застава" визначено у ст 572 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) та ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1992 року N 2654-ХII "Про заставу" (далі - Закон N 2654), яке включає в себе те, що кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Застава виникає на підставі, зокрема, договору (п. 1 ст. 574 ЦКУ).

Статтею 575 ЦКУ визначено окремі види застав, зокрема, заклад майна, що передбачає перехід предмета застави у володіння заставодержателя.

Відповідно до ст. 20 Закону N 2654 та ст. 589 ЦКУ у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

При цьому, якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різниця повертається заставодавцю (ст. 25 Закону N 2654).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено ст. 165 ПКУ, зокрема: основна сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти (пп. 165.1.29 п. 165.1 ст. 165 ПКУ); доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником податку своїх зобов'язань за договором кредиту (позики), за умови, що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики) (абзац другий пп. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). Тобто зазначена норма містить обов’язкову умову, при виконанні якої дохід від відчуження заставного майна не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Водночас до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

При цьому особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні (пп. "а" п. 171.2 ст. 171 ПКУ).

Згідно з пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс , визначену в ст. 167 ПКУ.

Отже, протягом строку дії договору основна сума кредиту, отриманого платником податку від ломбарду, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника.

Разом з тим у разі неповернення грошових коштів у вигляді фінансового кредиту у термін, встановлений договором, сума такого кредиту включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується на загальних підставах. При цьому доходом платника податку є також сума різниці, яка розрахована та повернута платнику відповідно до ст. 25 Закону N 2654.

Додатково повідомляємо, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 ПКУ).

ОЗНАКОМИТЬСЯ С ИЗДАНИЕМ
Контекстная реклама
Настройки
Оформление
Светлая тема
(стандартный)
Серая тема
Темная тема
Параметры экрана
Фиксированная ширина
(стандартный)
Во весь экран
Управление уведомлениями
Включить уведомления
Отключить уведомления