Щодо визначення платежу з придбання у нерезидента операційної системи управління (комп’ютерної програми) роялті (лист ДФС від 24.05.2017 р. № 320/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 24.05.2017 р. № 320/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
Державна фіскальна служба України розглянула звернення та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.
Щодо визначення платежу з придбання у нерезидента операційної системи управління (комп’ютерної програми) роялті
Як зазначено у листі, підприємство планує придбати операційну систему управління (комп’ютерну програму) для використання за функціональним призначенням у власній господарській діяльності, для кінцевого споживання на чітко визначену кількість робочих місць та непризначену для перепродажу (відчуження).
Визначення роялті наведено у пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, згідно з положеннями якого роялті вважається будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інших аудіовізуальних творів, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Не вважаються роялті платежі, отримані:
як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем");
за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, які втілені в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання;
за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, у користування, володіння та/або розпорядження особи;
за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України.
Таким чином, платіж з придбання операційної системи управління (програми), яка функціонально призначена для використання у власній господарській діяльності (без переходу права власності на неї), без права передавати, тиражувати, відчужувати і здавати в найм третім особам (тобто для використання "кінцевим споживачем"), для цілей оподаткування не вважається роялті.
Щодо оподаткування платежу з придбання у нерезидента операційної системи управління (комп’ютерної програми) та надання послуг нерезидентом з обслуговування такого програмного продукту
Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Перелік таких доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
До таких доходів нерезидента не включаються доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення (пп. "й" пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).
Згідно з пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу у разі здійснення резидентом або постійним представництвом нерезидента на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-якої виплати з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримується податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою у розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Таким чином, дохід нерезидента у вигляді винагороди за використання комп’ютерної програми (умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання), у тому числі компенсація вартості послуг з обслуговування такого програмного продукту, якщо такі послуги не підпадають під визначення "інжиніринг", не є об’єктом оподаткування згідно із пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Проте міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування мають пріоритет над положеннями Кодексу та містять власні визначення понять та положень, і у разі застосування правил міжнародного договору при виплаті роялті нерезиденту (звільнення від оподаткування або зниження ставки) для визначення поняття роялті застосовуються положення такого міжнародного договору.
Щодо підтверджуючих документів придбання операційної системи управління (комп’ютерної програми) у нерезидента
Згідно з абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.
Первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст. 1 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до пп. 2.1.1 п. 2.1 частини 2 "Організація бухгалтерського обліку" Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Національного банку України від 30.12.1998 р. N 566, є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій.
Положенням про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим постановою Національного банку України від 18.06.2003 р. N 254, визначено перелік первинних документів, які складаються банками в залежності від виду операції, та їх обов’язкові реквізити.
Отже, підтвердженням платежу за придбання у нерезидента операційної системи управління (комп’ютерної програми) є первинні документи, що складаються банківською установою, та фіксують факт здійснення такої операції (зокрема платіжні документи, банківські виписки).
Щодо застосування окремих норм податкового законодавства з питань оподаткування ПДВ
Згідно з підпунктами "а" і "б" п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.
Пунктом 261 підрозділу 2 розділу XX Кодексу визначено, що для операцій з постачання програмної продукції, тимчасово, з 01 січня 2013 року до 01 січня 2023 року, запроваджено пільговий режим оподаткування податком на додану вартість, згідно з яким звільняються від оподаткування цим податком операції з постачання програмної продукції.
Для цілей цього пункту Кодексу до програмної продукції належать:
результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів;
криптографічні засоби захисту інформації.
Особливості оподаткування ПДВ операцій з постачання програмної продукції викладено в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міндоходів від 07.10.2013 р. N 536.
Водночас пп. 196.1.6 п. 196.1 ст. 196 Кодексу передбачено, що не є об’єктом оподаткування операції, зокрема, з виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.
Враховуючи визначення "роялті", наведене у пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, якщо згідно з ліцензійним договором умови використання програмної продукції (комп’ютерної програми) не обмежені функціональним призначенням такої продукції та її відтворення не обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання, то отримання платежу як винагороди за надання вказаного права на використання для цілей оподаткування ПДВ визначається як роялті та відповідно така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Якщо згідно з ліцензійним договором умови використання програмної продукції (комп’ютерної програми) обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем"), то отримання платежу як винагороди за надання права на використання такої програмної продукції (комп’ютерної програми) не буде вважатися роялті, а такий платіж є оплатою вартості поставленої програмної продукції (комп’ютерної програми), у тому числі її копій, операція з постачання якої звільняється від оподаткування ПДВ відповідно до п. 261 підрозділу 2 розділу XX Кодексу.
Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг із технічної підтримки програмної продукції (у тому числі програмної продукції, наданої на правах використання згідно з умовами ліцензійного договору)
У разі якщо внаслідок постачання послуг із технічної підтримки програмної продукції (у т.ч. програмної продукції, наданої на правах використання згідно з умовами ліцензійного договору), відбуваються будь-які зміни у програмній продукції (у т.ч. оновлення, удосконалення, модернізація та виправлення помилок), то такі операції для цілей оподаткування ПДВ розглядаються як з постачання окремих елементів програмної продукції та не підлягають оподаткуванню ПДВ на підставі пп. 196.1.6 п. 196.1 ст. 196 Кодексу або п. 261 підрозділу 2 розділу XX Кодексу (в залежності від умов постачання програмної продукції, визначених у цивільно-правовому договорі).
Водночас у разі якщо внаслідок надання послуг із технічної підтримки програмної продукції (у т.ч. числі програмної продукції, наданої на правах використання згідно з умовами ліцензійного договору) не відбувається жодних змін у програмній продукції (наприклад, навчання персоналу роботі з програмою, встановлення програми, налаштування оргтехніки тощо), то операції з постачання таких послуг оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.
Крім цього, повідомляємо, що згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання (ст. 36 Кодексу) та повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.
