Щодо застосування норм Закону України від 23.11.2018 р. № 2628-VIII товариством, яке використовує пальне лише для власного споживання та має на територіях відокремлених та структурних підрозділів ємності для зберігання пального загальним об'ємом 1175 кубічних метрів (лист ДФС від 14.03.2019 р. № 1035/6/99-99-12-02-02-15/ІПК)
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 14.03.2019 р. № 1035/6/99-99-12-02-02-15/ІПК
Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула запит Товариства щодо застосування норм Закону України від 23.11.2018 N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" (далі - Закон N 2628) та в межах компетенції повідомте таке.
У запиті Товариство поінформувало, що використовує пальне лише для власного споживання та має на територіях відокремлених та структурних підрозділів ємності для зберігання пального загальним об'ємом 1175 кубічних метрів. На всіх відокремлених та структурних підрозділах, окрім одного загальний об'єм ємностей не перевищує 200 кубічних метрів. На одному відокремленому підрозділі Товариства в наявності ємності, загальний об'єм яких складає 225 кубічних метрів (об'єм кожної окремої взятої ємності не перевищує 75 кубічних метрів).
Крім того, Товариство планує в 2019 році отримати дизельного палива 35000 кубічних метрів.
З урахуванням викладеного, Товариство звертається з проханням надати інформацію чи вважатимуться з 01.07.2019 за вищеописаних умов в розумінні норм Закону N 2628 місця зберігання пального Товариства акцизними складами, чи буде Товариство вважатися розпорядником акцизного складу, платником акцизного податку та чи потрібно буде Товариству реєструватися в системі електронного адміністрування реалізації пального, проводити інвентаризацію обсягів залишків пального та надавати в визначений термін Акт інвентаризації обсягів залишку пального до контролюючого органу.
Так, з 01.07.2019 будуть застосовуватись наступні норми Кодексу.
Відповідно до підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, акцизний склад - це:
а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;
б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Не є акцизним складом:
а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;
б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.
Відповідно до підпункту 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 Кодексу розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.
Отже, враховуючи викладене вище та той факт, що Товариство планує отримувати протягом календарного року пальне в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів (відповідна інформація зазначена Товариством в листі, а саме 35000 кубічних метрів) при цьому на одному відокремленому підрозділі Товариства в наявності ємності, загальний об'єм яких перевищує 200 кубічних метрів (відповідна інформація зазначена Товариством в листі, а саме 225 кубічних метрів), місця зберігання пального Товариства підпадають під визначення акцизний склад, а Товариство вважається розпорядником акцизного складу в розумінні Закону N 2628 та Кодексу.
Змінами, внесеними Законом N 2628 до пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу змінюється визначення терміну "реалізація пального".
Так, згідно з пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу під реалізацією пального з 01 липня 2019 року розуміються будь-які операції з фізичної передачі, (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:
до акцизного складу;
до акцизного складу пересувного;
для власного споживання чи промислової переробки;
будь-яким іншим особам.
Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:
у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;
при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.
Отже, операція з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з акцизного складу/акцизного складу пересувного на акцизний склад, розпорядником якого є Товариство, для зберігання, а також операція з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з акцизного складу, розпорядником якого є Товариство, для власного споживання, з 01 липня 2019 року будуть належати до операцій з реалізації пального в розумінні пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне (пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).
Таким чином, Товариство буде розпорядником акцизного складу та здійснюватиме операції з реалізації пального, тобто з 01 липня 2019 року буде платником акцизного податку з реалізації пального.
Згідно з змінами, внесеними Законом N 2628 до п. 232.1 ст. 232 Кодексу, Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового та реєстрації платників податків - розпорядників акцизних складів / акцизних складів пересувних, акцизних складів/акцизних складів пересувних у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 22 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу платники податку зобов'язані з 1 травня 2019 року до 1 червня 2019 року зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.
Суб'єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників податку з 1 липня 2019 року, зобов'язані до 1 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.
Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою заяви, за якою здійснюється одночасно реєстрація акцизних складів/акцизних складів пересувних платника податку.
Слід зазначити, що Закон N 2628 не передбачає проведення інвентаризації обсягів залишків пального та надання Товариством Акта інвентаризації обсягів залишку пального до контролюючого органу.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
