при подписке на рассылку
gift_icon
  • Щодо застосування спрощеної системи оподаткування (лист ГУ ДФС у м. Києві від 01.11.2016 р. № 23203/10/26-15-12-04-18)

Щодо застосування спрощеної системи оподаткування (лист ГУ ДФС у м. Києві від 01.11.2016 р. № 23203/10/26-15-12-04-18)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС у м. КИЄВІ

ЛИСТ

від 01.11.2016 р. № 23203/10/26-15-12-04-18

 

Згідно  з  п. 291.2  ст. 291  Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Податковий кодекс), спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює  заміну  сплати  окремих  податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XIV, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3 ст. 291 Податкового кодексу передбачено, що юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим для платників єдиного податку, та реєструється в порядку, визначеному законодавством.

Обмеження щодо перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності  визначено п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу.

У відповідності до пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу.

Згідно із п. 292.4 ст. 292 Податкового кодексу,  у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265/95-ВР) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно з п. 1.4 гл. 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 із змінами та доповненнями, безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Згідно із п. 12 ст. 9 Закону № 265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються .

Таким чином, якщо платники єдиного податку здійснюють діяльність на підставі агентського договору, до складу доходу суб’єкта господарювання  включається  сума винагороди агенту.

При здійсненні розрахункових операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) застосування реєстратора розрахункових операцій є обов’язковим.

При здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку реєстратор розрахункових операцій не застосовується.

Відповідно до пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу податкова консультація – допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Разом з цим, слід зазначити, що ст. 36 Податкового кодексу визначено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Податкового кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.

 

Заступник начальника                                                   Е.М. Пруднікова

Отключить рекламу
ОЗНАКОМИТЬСЯ С ИЗДАНИЕМ
Контекстная реклама
Настройки
Оформление
Светлая тема
(стандартный)
Серая тема
Темная тема
Параметры экрана
Фиксированная ширина
(стандартный)
Во весь экран
Управление уведомлениями
Включить уведомления
Отключить уведомления