Отключить рекламу

Подпишитесь!


  • Об отнесении к составу расходов стоимости агентских услуг, приобретенных у нерезидента

Об отнесении к составу расходов стоимости агентских услуг, приобретенных у нерезидента



   
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 27.04.2011 р. N 8022/6/15-0315

   ДПАУ розглянула лист підприємства щодо віднесення до складу витрат вартості агентських послуг, придбаних у нерезидента, і повідомляє.
   
   Відповідно до пп. 139.1.2 ст. 139 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) при визначенні оподатковуваного прибутку не враховуються у складі витрат платежі платника податку в сумі вартості товару на користь комітента, принципала тощо за договорами комісії, агентськими договорами та іншими аналогічними договорами, перераховані платником на виконання цих договорів.
   
   Водночас згідно з абзацом "б" пп. 138.1.1 ст. 138 Кодексу витрати операційної діяльності включають комісійні витрати.
   
   Щодо питання стосовно обмежень віднесення до складу витрат, встановлених пп. 139.1.13 п. 139.1 ст. 139 Кодексу, слід врахувати таке.
   
   Відповідно до пп. 139.1.13 ст. 139 Кодексу з 01.04.2011 р. не включаються до складу витрат витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами (крім витрат, здійснених (нарахованих) на користь постійних представництв нерезидентів, які підлягають оподаткуванню згідно з п. 160.8 ст. 160 цього Кодексу) в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного податку) за рік, що передує звітному. При цьому до складу витрат не включаються у повному обсязі витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами у випадку, якщо особа, на користь якої здійснюються відповідні платежі, є нерезидентом, що має офшорний статус з урахуванням положень п. 161.3 ст. 161 цього Кодексу.
   
   Пунктом 161.3 ст. 161 Кодексу під терміном "нерезиденти, що мають офшорний статус" розуміються нерезиденти, розташовані на території офшорних зон, за винятком нерезидентів, розташованих на території офшорних зон, які надали платнику податку виписку із правоустановчих документів, легалізовану відповідною консульською установою України, що свідчить про звичайний (неофшорний) статус такого нерезидента. При існуванні таких договорів платник податку має послатися на наявність зазначеної виписки у поясненні до податкової декларації.
   
   Статтею 5 Кодексу встановлено, що поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
   
   Згідно з пп. 14.1.108 ст. 14 Кодексу маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).
   
   Оскільки положення ПКУ не містять визначення реклами та консалтингу, то ці терміни використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
   
   Відповідно до ст. 1 Закону України "Про рекламу" реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. Вказаний Закон поділяє рекламу на внутрішню, зовнішню, на транспорті, визначає заходи рекламного характеру, спеціальні виставкові заходи.
   
   Визначення консалтингу (англ. consulting, від лат. consulto - раджусь) відсутнє у законах України. Проте практика застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції визначає консалтинг як консультування виробників, продавців і покупців з питань управління й організації економічної діяльності підприємств, фірм та організацій. Здійснюється консалтинговими фірмами, які надають послуги в дослідженні та прогнозуванні ринку, оцінці експортно-імпортних операцій, розробці техніко-економічних обґрунтувань щодо об'єктів міжнародного співробітництва та створення спільних підприємств, у проведенні маркетингових досліджень і розробці маркетингових програм, експортної стратегії на конкретних ринках тощо. Таким чином, під консалтинговими послугами розуміють консультаційні послуги.
   
   Комерційне посередництво (агентські відносини) у сфері господарювання регулює глава 31 Господарського кодексу України (далі - ГКУ). Відповідно до частини першої ст. 295 ГКУ комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок (частина перша ст. 297 ГКУ). Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною за його посередництва, якщо інше не передбачено договором сторін.
   
   Таким чином, агентські послуги є відмінними від послуг з консалтингу, маркетингу та реклами. Виходячи з викладеного, на комісійну винагороду за послуги, які надають нерезиденти платнику податку за агентськими договорами, не поширюються обмеження, передбачені пп. 139.1.13 ст. 139 Кодексу.
   
   Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Кодексу платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
   
   Заступник голови комісії
   з проведення реорганізації ДПАУ,
   заступник Голови ДПАУ
   
О. Любченко

Теги
Отключить рекламу
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться