Щодо необхідності нарахування податкових зобов'язань з ПДВ при здійсненні списання елементів опалубки (лист ДПС від 06.05.2021 р. № 1871/ІПК/99-00-21-03-02-06)
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 06.05.2021 р. № 1871/ІПК/99-00-21-03-02-06
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо необхідності нарахування податкових зобов'язань з ПДВ при здійсненні списання елементів опалубки та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство надає клієнтам елементи опалубки в оренду. Частина елементів опалубки обліковується в бухгалтерському обліку як основні засоби, а інша частина як інші необоротні матеріальні активи. Усі елементи опалубки амортизуються прямолінійним методом та вартісний критерій віднесення до складу основних засобів згідно з обліковою політикою Товариства.
Мають місце випадки:
1) коли клієнти Товариства повертають із оренди на склад Товариства пошкоджені елементи опалубки, які не підлягають ремонту та не можуть використовуватися за своїм первісним (цільовим) призначенням. Факт повернення безпосередньо пошкоджених (непридатних для подальшого використання) елементів опалубки фіксуються в акті на повернення елементів опалубки та скріплюється підписами обох сторін (орендарем та орендодавцем);
2) коли клієнти Товариства не повертають із оренди елементи опалубки у зв'язку із їх втратою/знищенням. Неповернуті із оренди елементи опалубки фіксуються як втрачені/знищені елементи опалубки в акті на повернення елементів опалубки. Акт скріплюється підписами обох сторін (орендарем та орендодавцем).
Згідно з умовами договору оренди орендар сплачує штраф за неповернуті (втрачені/знищені) елементи опалубки та за елементи, які не підлягають ремонту.
В обох розглянутих вище випадках Товариство проводить списання елементів опалубки на підставі актів на списання основних засобів за формою, затвердженою наказом Міністерством статистики України від 29 грудня 1995 року N 352 (далі - Наказ N 352).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).
Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу I ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).
Основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) (підпункт 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).
Відповідно до пункту 7 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 N 561 із змінами і доповненнями (далі - Методичні рекомендації N 561), для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими групами:
основні засоби;
інші необоротні матеріальні активи.
Наказом Міністерства фінансів України від 03.08.2018 N 673 "Про затвердження узагальнюючих податкових консультацій з деяких питань оподаткування податком на додану вартість", зокрема, затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо документального підтвердження знищення або зруйнування основних виробничих або невиробничих засобів (далі - УПК N 673). УПК N 673 на сьогодні є чинною та може використовуватися платником податку у його господарській діяльності.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ постачання товарів - це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника.
Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.
Пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ визначено, що у разі, якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.
Норма пункту 189.9 статті 189 розділу V ПКУ не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства, або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.
У разі якщо внаслідок ліквідації необоротних активів отримуються комплектувальні вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника, на такі операції не нараховуються податкові зобов'язання (пункт 189.10 статті 189 розділу V ПКУ).
Відповідно до пунктів 41 - 43 Методичних рекомендацій N 561 для визначення непридатності основних засобів до використання, можливості їх використання іншими підприємствами, організаціями та установами, неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та оформлення відповідних первинних документів керівником підприємства створюється постійно діюча комісія.
Така комісія:
здійснює безпосередній огляд об'єкта, що підлягає списанню;
установлює причини невідповідності критеріям активу;
визначає осіб, з вини яких сталося передчасне вибуття основних засоби з експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності;
визначає можливість продажу (передачі) об'єкта іншим підприємствам, організаціям та установам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути отримані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) основних засобів, установлює їх кількість і вартість;
складає і підписує акти на списання основних засобів.
Правила формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) визначено статтями 187, 198 та 201 розділу V ПКУ.
Згідно з підпунктом "г" пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такою придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).
Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 N 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за N 137/28267 із змінами і доповненнями (далі - Порядок N 1307).
Відповідно до пункту 11 Порядку N 1307 у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.
У зведеній податковій накладній, складеній у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності зазначається тип причини - 13.
Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питань 1 - 4
Якщо зазначені у зверненні елементи опалубки є основними засобами (основними виробничими або невиробничими засобами) у розумінні норм підпункту 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ, то у випадку ліквідації Товариством (орендодавцем) таких елементів опалубки, зокрема у зв'язку з їх знищенням, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, та за умови подання до контролюючого органу належним чином оформленого акта на списання основних засобів за формою, встановленою Наказом N 352, або за довільною формою, якщо такий документ міститиме усю необхідну інформацію, що дозволяє ідентифікувати операцію, та матиме належні реквізити первинного документа, обов'язку щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ (у тому числі відповідно до норм пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ) у Товариства (орендодавця) не виникає, незалежно від того, чи були повернуті клієнтом (орендарем) такі елементи опалубки Товариству (орендодавцю), чи ні.
Якщо зазначені у зверненні елементи опалубки не є основними засобами (основними виробничими або невиробничими засобами) у розумінні норм підпункту 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ, то при списанні таких елементів опалубки у зв'язку з їх знищенням Товариство відповідно до підпункту "г" пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ зобов'язано визначити податкові зобов'язання з ПДВ (якщо такі елементи опалубки попередньо були придбані з ПДВ) та скласти зведену податкову накладну із зазначенням у ній типу причини - 13.
В доповнення до викладеного у даній індивідуальній податковій консультації ДПС інформує, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).
