Отключить рекламу

Подпишитесь!


  • Щодо необхідності отримання ліцензії на право зберігання пального (лист ДПС від 30.10.2019 р. № 1109/6/99-00-04-01-01-15/ІПК)

Щодо необхідності отримання ліцензії на право зберігання пального (лист ДПС від 30.10.2019 р. № 1109/6/99-00-04-01-01-15/ІПК)

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 30.10.2019 р. № 1109/6/99-00-04-01-01-15/ІПК

Державна податкова служба України розглянула запит Товариства щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань необхідності отримання ліцензії на право зберігання пального, та в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Товариство поінформувало, що в процесі ведення господарської діяльності надає послуги оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах. З метою безперервного забезпечення електроенергією на балансі у Товариства є одна дизельна електрична станція (дизельний генератор).

З урахуванням зазначеного вище, Товариство цікавить запитання:

1. З урахуванням пп. 14.1.6. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, дизельний генератор Товариства є технічним обладнанням, пристроєм, та за умови отримання пального для роботи дизель генераторів у кількості, що не перевищує 1000 кубічних метрів протягом календарного року, а тому у Товариства чи відсутній обов’язок реєструвати дизель генератор, як акцизний склад?

2. Чи зобов’язане Товариство отримувати ліцензії на зберігання пального у зв’язку з відсутністю місць зберігання пального (знаходиться дизельне пальне лише у баку як ємності дизель генератора)?

3. У випадку, якщо отримання ліцензії на зберігання пального для нашого Товариства є обов’язковим, просимо надати перелік документів необхідний у нашому випадку:

а) щодо вводу в експлуатацію нерухомого майна, де наразі перебуває дизельний генератор, або щодо вводу в експлуатацію самого дизельного генератора;

б) щодо дизельного генератора, який не є джерелом підвищеної небезпеки і отримання Дозволу на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та Дозволу на початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки для нього не обов’язкове.

4. У разі, якщо отримання ліцензії на зберігання пального для дизельного генератора є обов’язковим, чи повинне Товариство отримувати ліцензію на орендований дизельний генератор? Чи повинне брати в оренду з ліцензією від Орендодавця?

Законом України від 23 листопада 2018 року N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та Закону України від 19 грудня 1995 року N 481 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"(далі - Закон N 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до пп. 14.1.6. п. 14.1. ст. 14 Кодексу акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Відповідно до пп. 14.1.224. п. 14.1. ст. 14 Кодексу розпорядник акцизного складу - суб’єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Враховуючи викладене вище та той факт, що Товариство у зверненні зазначило, що придбане пальне заливається до паливного баку дизельного генератора для безперервного забезпечення електроенергією, місця зберігання пального Товариства не підпадають під визначення акцизний склад, а Товариство не вважатиметься розпорядником акцизного складу в розумінні Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закону N 481 місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування. Зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико- хімічних характеристик.

Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право зберігання пального встановлено ст. 15 Закону N 481. Зокрема, передбачено, що зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

У разі, якщо Товариство у своїй діяльності не здійснює зберігання пального та не має місць зберігання пального у розумінні ст. 1 Закону N 481 ліцензія на зберігання пального не видається.

Частиною третьою статті 5 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Отключить рекламу
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться