О правовых отношениях, связанных с выпуском, обращением и погашением сберегательных (депозитных) сертификатов

   
   
   Міністерство доходів і зборів України <...> в межах своїх повноважень повідомляє таке.
   
   Правові відносини, пов'язані з випуском, обігом та погашенням ощадних (депозитних) сертифікатів, регулюються Цивільним кодексом України від 16.01.2003 р. N 435-IV (далі - Цивільний кодекс), Законом України від 23.02.2006 р. N 3480-IV "Про цінні папери та фондовий ринок" (далі - Закон N 3480) та Положенням про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженим постановою Правління НБУ від 03.12.2003 р. N 516 (далі - Положення).
   
   Відповідно до ст. 1065 Цивільного кодексу та ст. 13 Закону N 3480 ощадний (депозитний) сертифікат - це цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного в банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав.
   
   Цінними паперами є документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з проспектом їх емісії (за емісійними цінними паперами), а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам (п. 1 ст. 3 Закону N 3480).
   
   Статтею 13 Закону N 3480 встановлено, що ощадні (депозитні) сертифікати розміщуються на певний строк (під відсотки, передбачені умовами їх розміщення). Ощадні (депозитні) сертифікати можуть бути іменними або на пред'явника та існують виключно в документарній формі.
   
   Ощадний (депозитний) сертифікат є неемісійним цінним папером, що видається на певний строк (під відсотки, передбачені умовами його видачі).
   
   Передача прав за ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника здійснюється шляхом передачі ощадного (депозитного) сертифіката.
   
   Поряд з цим, разом з тим ст. 177 Цивільного кодексу передбачено, що цінні папери є об'єктом цивільного права. При цьому об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.
   
   Крім того, пп. 14.1.244 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI (далі - Кодекс) визначено, що товаром є матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються в будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.
   
   Тобто ощадні (депозитні) сертифікати на пред'явника можуть перебувати у вільному обігу, зокрема купуватися та продаватися.
   
   Згідно із пп. 164.2.9 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у пп. 165.1.2 і 165.1.40 ст. 165 цього Кодексу.
   
   Порядок оподаткування інвестиційного прибутку здійснюється відповідно до п. 170.2 ст. 170 Кодексу, згідно із пп. 170.2.2 якого інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм пп. 170.2.4 - 170.2.6 ст. 170 Кодексу.
   
   Відповідно до пп. 170.2.9 ст. 170 Кодексу податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець.
   
   При застосуванні платником податку норм пп. 170.2.9 цього пункту податковий агент - професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об'єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів.
   
   Разом з тим п. 8 ст. 17 Закону N 3480 встановлено, що правочини щодо цінних паперів повинні вчинятися за участю або посередництвом торговця цінними паперами, крім випадків, зокрема, здійснення операцій щодо неемісійних цінних паперів.
   
   Отже, можливе вчинення правочину між фізичними особами щодо купівлі-продажу цінних паперів (ощадних (депозитних) сертифікатів на пред'явника) <...> при цьому здійснюється угода без участі або посередництва торговця цінними паперами, в тому числі банку. У разі укладання зазначеної угоди у платника податку - продавця виникає дохід у вигляді інвестиційного прибутку, який оподатковується за ставкою 15 % (17 %) на підставі поданої декларації за підсумками звітного податкового року.
   
   Відповідно до ст. 4 Закону N 3480 до особи, яка набула права власності на цінний папір, переходять усі посвідчені ним права.
   
   Статтею 197 Цивільного кодексу встановлено, що права, посвідчені цінним папером, належать, зокрема, пред'явникові цінного паперу (цінний папір на пред'явника).
   
   Отже, до покупця цінного паперу (ощадного (депозитного) сертифіката на пред'явника), який набув права власності на цінний папір, переходять усі посвідчені ним права, тобто право власника сертифіката або його правонаступника на одержання після закінчення встановленого строку суми вкладу (депозиту) та процентів, установлених сертифікатом, у банку, який його видав.
   
   Враховуючи зазначене вище, передача прав за ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника може відбуватися шляхом укладання угод купівлі-продажу. При цьому торговець цінними паперами, в тому числі банк, не бере участі ані при укладанні угод купівлі-продажу (передачі прав за ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника), ані при здійсненні взаєморозрахунків між фізичними особами, тому не виконує функції податкового агента.
   
   Водночас вчинення правочинів між фізичними особами щодо передачі прав за ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника може здійснюватись шляхом дарування, спадкування, іншим чином, при цьому доходи, отримані фізичними особами за такими операціями, оподатковуються за окремими нормами розділу IV Кодексу.
   
   Крім зазначеного повідомляємо, що згідно з пп. 165.1.29 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума депозиту (вкладу), внесеного платником податку до банку чи небанківської фінансової установи, яка повертається йому, а також основна сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти, а також доходи, отримані внаслідок індексації депозиту (вкладу) в гривні (прив'язка курсу національної валюти до курсу іноземних валют відповідно до умов договору).
   
   Депозит (вклад) - це кошти, які надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією згідно із законодавством України, або нерезиденту на строк чи на вимогу та під процент на умовах видачі на першу вимогу або повернення зі спливом встановленого договором строку. Залучення депозитів може здійснюватися в формі випуску ощадних (депозитних) сертифікатів (пп. 14.1.44 ст. 14 Кодексу).
   
   Отже, при погашенні банком ощадного (депозитного) сертифіката на пред'явника сума вкладу фізичної особи - вкладника на підставі пп. 165.1.29 ст. 165 Кодексу не підлягає оподаткуванню, у тому числі й у випадку, якщо фізична особа придбала на вторинному ринку (отримала у власність) зазначений сертифікат.
   
   
   Перший заступник Міністра
   

С. Дериволков