Отключить рекламу

Подпишитесь!


  • Относительно налогообложения компенсации расходов, понесенных в служебных поездках

Относительно налогообложения компенсации расходов, понесенных в служебных поездках



   

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 14.05.2013 р. № 2502/6/99-99-17-03-03-15

   
   
ТОВ «Інтерактивна бухгалтерія»
       

Про розгляд звернення
   


   Міністерство доходів і зборів України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула Ваше звернення від 26.03.2013 № 115 (вхідний № 2483/6 Mіндоходів від 24.04.2013) щодо оподаткування компенсації витрат, понесених у службових поїздках, та в межах компетенції повідомляє наступне.
   
   Згідно ст. 121 Кодексу законів про працю України працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями.
   
   Порядок оформлення службових відряджень регулюються Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 № 59 (зі змінами і доповненнями) (далі - Інструкція № 59).
   
   Згідно із загальними положеннями Інструкції № 59 службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об'єднання, установи, організації на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства). При цьому, керівник підприємства визначає строк відрядження та може встановлювати додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, зокрема, наданих на найм житлового приміщення.
   
   Порядок відрядження за кодон визначено розділом III Інструкції № 59 яким наведений перелік витрат, які відшкодовуються працівникові за час перебування у відрядженні, у тому числі на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях в межах затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98 граничних сум витрат на найм житлового приміщення, встановлених з урахуванням включених до рахунків на оплату вартості проживання витрат за користування телефоном, холодильником, телевізором та інших витрат (крім витрат на побутові послуги та витрат на оплату податку на додану вартість). Витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що засвідчують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого працівника, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо. Також, з дозволу керівника відрядженому працівникові можуть бути відшкодовані фактичні витрати, що перевищують граничні суми відшкодування витрат на найм житлового приміщення та на службові телефонні розмови. Зазначені витрати не є надміру витраченими коштами.
   
   Після повернення з відрядження працівник зобов'язаний надати Звіт про використання коштів за формою, затвердженою наказом ДПА України від 23.12.2010 № 996 "Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання". Разом зі Звітом подаються документи (в оригіналі), що підтверджують вартість оплачених витрат, із зазначенням форми їх оплати (готівкою, чеком, платіжною карткою, безготівковим перерахунком). Підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Податкового кодексу України. У разі відрядження за кордон підтвердні документи, що засвідчують вартість понесених за кордоном у зв'язку з таким відрядженням витрат, оформлюються згідно із законодавством відповідної держави.
   
   Зазначена Інструкція № 59 є обов'язковою для органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів.
   
   Однак інші підприємства та організації даний документ можуть використовувати як допоміжний (довідковий).
   
   Порядок оподаткування прибутку підприємств встановлено Розділом III Кодексу.
   
   Відповідно до пп. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 Кодексу при визначенні об'єкта оподаткування враховуються витрати подвійного призначення, зокрема витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із таким платником податку в межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку із здійсненням таких витрат.
   
   Будь-які витрати на відрядження можуть бути включені до складу витрат платника податку за наявності документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з діяльністю такого платника податку.
   
   Порядок оподаткування доходів фізичних осіб встановлено Розділом IV Кодексу.
   
   Відповідно до п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, до загального місячного (оподатковуваного) доходу платника податку не включаються кошти, отримані на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 Кодексу та розділом III Кодексу.
   
   Отже, у разі, якщо сума витрат, яка відшкодована найманому працівнику на підставі наданого Звіту про використання коштів, виданих на відрядження та під звіт, та оригіналів документів, що підтверджують вартість понесених витрат, не включається до загального місячного (оподатковуваного) доходу такого працівника та не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
   
   Разом з тим, слід зазначити, що статтею 52 Кодексу передбачено надання органом державної податкової служби платнику податків податкової консультації. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. Консультації надаються органом державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, або митним органом за місцем митного оформлення товарів, або вищим органом державної податкової служби або вищим митним органом, якому такий орган адміністративно підпорядкований, а також центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи.
   
   Відповідно до пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Кодексу податкова консультація це є допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
   
   Тому пропонуємо безпосередньо платнику податку звернутися до органу державної податкової служби за місцем податкової адреси (місце проживання фізичної особи за яким вона береться на облік як платник податку в органі державної податкової служби) для отримання податкової консультації.
   
   Заступник Міністра
А.П. Ігнатов

Отключить рекламу
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться