О нанесении ущерба государству в результате противоправных действий, связанных с незаконным завладением государственным имуществом Украины

   
   
   В Міністерстві юстиції розглянуто лист <...> щодо нанесення збитків державі внаслідок протиправних дій, пов'язаних із незаконним заволодінням державним майном України та у межах компетенції повідомляється, що при вирішенні порушеного питання слід враховувати таке.
   
   Статтею 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" визначено, що тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
   
   Частиною шостою статті 5 цього Закону визначено, що відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним особам, громадським об'єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію.
   
   Закон України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" (далі - Закон) є спеціальним законом, що визначає особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України згідно зі статтею 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", створює економічну зону "Крим" та врегульовує інші аспекти правових відносин між фізичними та юридичними особами, які знаходяться на тимчасово окупованій території або за її межами.
   
   Згідно з частинами першою, другою статті 11 Закону на тимчасово окупованій території право власності охороняється згідно із законодавством України.
   
   За державою Україна, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами, у тому числі територіальною громадою міста Севастополя, державними органами, органами місцевого самоврядування та іншими суб'єктами публічного права зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходяться на тимчасово окупованій території.
   
   При цьому слід враховувати, що втрати, яких зазнала фізична або юридична особа у зв'язку з позбавленням її права вільного користування та розпорядження належним їй майном, що знаходиться на окупованій території, можливо визначити шляхом проведення оцінки вказаного майна у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Така оцінка здійснюється оцінювачами, за результатами проведення якої складається звіт про оцінку майна.
   
   Крім того, відповідно до статті 13 Закону України "Про судову експертизу" та пункту 1.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 8 жовтня 1998 року N 53/5 та зареєстрованої 3 листопада 1998 року за N 705/3145 (далі - Інструкція), проведення оцінки майна може здійснюватися судовими експертами за заявою фізичної або юридичної особи, за результатами якої складається висновок експертного дослідження про вартість майна.
   
   Методичні підходи щодо визначення оцінки майна врегульовано національними стандартами N 1, 2, 3, 4, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України.
   
   Щодо відсутності доступу до майна, яке знаходиться на тимчасово окупованій території, слід зазначити, що відповідно до пункту 3.5 Інструкції, коли об'єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об'єкта, його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз.
   
   Таким чином, оцінка майна, яке знаходиться на тимчасово окупованій території, може бути проведена за наявності у заявника правовстановлюючих документів на втрачене майно та іншої інформації, зокрема, технічних характеристик цього майна тощо.
   
   Водночас слід зазначити, що Методики визначення доходів, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода), на сьогодні не існує.
   
   Підходи щодо визначення експертами розміру упущеної вигоди частково викладені у методиках, внесених до Реєстру методик проведення судових експертиз: "Методика проведення судово-економічних досліджень питань, пов'язаних із визначенням розміру недоодержаного прибутку та інших втрат", реєстраційний код 11.0.41 та "Методика вирішення судово-економічною експертизою питань щодо спричинення матеріальних збитків", реєстраційний код 11.0.22.
   
   Разом із тим, відповідно до пункту 1.4 Інструкції разом з атестованими методиками під час проведення судових експертиз з метою виконання певного експертного завдання експертами також використовується науково-технічна та довідкова література, перелік якої затверджено наказом Міністерства юстиції України від 30 липня 2010 року N 1722/5.
   
   Згідно з існуючими методичними підходами питання визначення розміру упущеної вигоди можуть вирішуватися експертами-економістами за умови надання заявником документів, що містять інформацію про реальні доходи, отримані від користування та розпорядження належним йому майном за звичайних обставин, та про витрати, пов'язані з цим майном.
   
   Таким чином, визначення розміру упущеної вигоди, пов'язаної з майном, яке знаходиться на тимчасово окупованій території, може бути проведено за наявності у заявника документів, що містять інформацію про реальні доходи та витрати, пов'язані з цим майном.
   
   Враховуючи викладене, документами, що підтверджують розмір збитків, завданих фізичним або юридичним особам анексією АР Крим, можуть бути звіт про оцінку майна або висновок експертного дослідження про вартість майна та висновок експертного дослідження про розмір упущеної вигоди.
   
   Водночас повідомляємо, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами, вони мають роз'яснювальний, інформаційний характер і не встановлюють правових норм.
   
   
   Перший заступник Міністра

Н. Севостьянова