Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, грудень, 2014/№5
Друкувати

Важливо кожному: хто такий вигодоодержувач?

Смердов Віталій, податковий експерт, v.smerdov@buhgalter911.com
26 листопада «запрацював» Закон № 1701*. Знали про це? Не здивуємося, якщо не знали. А Закон є важливим і стосується практично всіх юросіб. Отже, пропонуємо вам розібратися з ним.
реєстрація юросіб

* Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів» від 14.10.2014 р. № 1701-VII.

Вигодоодержувач — це...

Головна новація полягає в тому, що тепер при реєстрації юрособи в реєстраційній картці потрібно вказувати, зокрема, інформацію про її кінцевого вигодоодержувача, у тому числі й вигодоодержувача її засновника, якщо такий засновник — юрособа (ч. 1 ст. 24 Закону № 755). Хто ж це?

Кінцевий вигодоодержувач — це ФІЗособа, яка (п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 249**):

1) незалежно від формального володіння може здійснювати вирішальний вплив на управління або госпдіяльність юрособи безпосередньо чи через інших осіб, давати обов’язкові вказівки або виконувати функції органу управління;

Вирішальний вплив здійснюється шляхом реалізації:

права володіння чи користування всіма активами або їх істотною часткою;

— права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати умови госпдіяльності.

До речі, раніше ці критерії на рівні Закону не розкривалися.

2) може здійснювати вплив шляхом прямого/опосередкованого володіння часткою в юрособі (однією особою особисто або спільно з пов’язаними фізособами та/або юрособами) у розмірі від 25 % і більше статутного капіталу або прав голосу в юрособі.

** Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» від 28.11.2002 р. № 249-IV.

Термін «кінцевий вигодоодержувач», по суті, замінив собою поняття «контролер» із Закону № 249. Причому зауважте: він охоплює собою навіть більше коло осіб, ніж попередник. Зокрема, якщо раніше «ценз» встановлювався на рівні 50 % статутного капіталу або голосів, то сьогодні — на рівні 25 %. Але в контексті нашого питання це ще півбіди, гіршим є інше.

Раніше такі відомості потрібно було визначати лише тим, хто пов’язаний з Держфінмоніторингом, і лише стосовно своїх контрагентів. Тепер же їх доведеться визначати КОЖНІЙ юрособі (від малої до старої), причому щодо самих себе.

Це ще півбіди, якби критерії кінцевих вигодоодержувачів були прописані чітко (див. вище). Але ж ні... Запитань щодо їх визначення не виникне лише в найпростіших ситуаціях. Наприклад:

1) фізособи-засновники/учасники вважатимуться кінцевими вигодоодержувачами, якщо їх частка у статутному капіталі становить 25 % і більше;

2) директор підприємства завжди буде кінцевим вигодоодержувачем;

3) підприємство у власності має лише будівлю. Вона передається в оренду фізособі. У цьому випадку така фізособа стає його кінцевим вигодоодержувачем.

Якщо засновником/учасником є юрособа, вам доведеться познайомити держреєстратора і з його кінцевими вигодоодержувачами. Тобто, зокрема, з уже згаданим директором, засновниками/учасниками з часткою у статутному капіталі від 25 % і більше тощо.

Але майте на увазі: як тільки ситуація ускладнюється, з визначенням цього критерію виникають проблеми. Наприклад, особа продала частку у статутному капіталі, однак за фактом продовжує впливати на діяльність підприємства. Чи підпадає вона під критерії вигодоодержувача? Формально — так. Але як довідатися про це і, що цікавіше, — чим підтвердити? Визнаємо, прозорого механізму доки не видно. Добре лише те, що такі самі труднощі чекають і на контролерів — довести, що та чи інша особа є вашим кінцевим вигодоодержувачем, може виявитися непросто.

Хто контролюватиме такі вимоги? Прямої відповіді на це запитання Закон № 1701 не надає. Але займатися цим, найімовірніше, буде Держфінмоніторинг. Принаймні саме його посадовим особам надали право складати відповідні протоколи про адмінправопорушення.

Запам’ятайте, що за порушення цих вимог загрожує чималий адмінштраф — від 5100 до 8500 грн. (ст. 16611 КУпАП). Накласти його можуть, зокрема, на директора.

Механізм подання відомостей

Як ми вже говорили, подавати їх потрібно держреєстратору. Якщо ви лише реєструєтеся, то вказати їх, імовірно, потрібно в реєстраційній картці. Ось тільки, на жаль, її форму ще не оновили (на це чиновникам відвели 3 місяці з дати набуття чинності Законом № 1701). Що робити? Формально подати ці відомості потрібно — навіть незалежно від того, що картку ще не оновили. Так, наприклад, їх можна зафіксувати в окремому документі та подати разом з реєстраційною карткою.

Водночас рекомендуємо уточнити це питання у місцевого держреєстратора — адже із цього приводу йому вже могли «спустити» порядок дій. Є імовірність, що з метою виконання цих вимог вони прив’язуватимуться до дати оновлення форми реєстраційної картки.

Зауважте: одноразовим наданням цієї інформації, на жаль, не обійтися. Вона заноситься до ЄДР і підлягає оновленню. Отже, якщо вона зміниться, відповідні коригування доведеться внести і до ЄДР. Вам для цього в загальному випадку доведеться подати реєстраційну картку за формою № 4.

І ще один важливий момент. На щастя, нардепи передбачили перехідні правила, тож сушити голову над цим не доведеться. Якщо на момент набуття чинності Законом № 1701 ви вже були зареєстровані, то подати відповідні відомості доведеться протягом наступних 6 місяців (п. 2 розд. II Закону № 1701). А про те, як це зробити, ви могли прочитати вище.

v.smerdov@buhgalter911.com

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться