Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, жовтень, 2014/№2
Друкувати

Як краще звільнитися?

Бєлєвцова Людмила, експерт з питань оплати праці l.belevcova@buhgalter911.com
Що обрати — звільнення за угодою сторін чи за власним бажанням? У принципі роботодавець не проти будь-якого з формулювань — вибір за мною. Однак я планую після звільнення звернутися до центру зайнятості.
за угодою сторін
або за «власним»

Проблема вибору відома всім і виникає щодня. Просто одні питання ми вирішуємо, оком не мигнувши, а над іншими думаємо, вагаємося та зважуємо. Якщо результат справи стосується найменшої вигоди, то тут є над чим і замислитися. От як у питанні: звільнитися за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП) чи все ж таки за власним бажанням (ст. 38 КЗпП)? Настав час раз і назавжди засвоїти всі плюси та мінуси кожної із зазначених підстав для звільнення. Отже, до діла!

Допомога по безробіттю

Бути чи не бути допомоги по безробіттю в цих випадках? Розвінчуємо міф: бути! Причому в обох випадках. Однак тут не обійтися без уточнень.

За власним бажанням розривають трудовий договір за наявності поважних причин (переїзд на нове місце проживання, переведення чоловіка/дружини на роботу в іншу місцевість, вступ до навчального закладу, неможливість проживання в цій місцевості, підтверджена медичним висновком, вагітність, догляд за дитиною до досягнення нею14 років або дитиною-інвалідом, догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи, вихід на пенсію, прийняття на роботу за конкурсом та інші поважні причини) і без таких.

Якщо звільнення відбувається за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП) або за власним бажанням (ст. 38 КЗпП) за наявності поважних причин, то при нарахуванні допомоги діють загальні правила. Отже, допомогу в розмірі 100 % певного розміру*нараховують з 8-го дня після реєстрації безробітним. Про це чітко зазначено в п. 2.4 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Мінпраці від 20.11.2000 р. № 307 (далі — Порядок).

* Розмір допомоги визначають у відсотках від середньої зарплати залежно від страхового стажу та тривалості безробіття. При цьому вона поступово зменшується.

А ось якщо звільнення відбувається за власним бажанням (ст. 38 КЗпП) без поважних причин, то ситуація вже зовсім інша. На що розраховувати? На допомогу у 80-відсотковому розмірі та лише з 91 календарного дня з дня реєстрації безробітним.

Також пам’ятаєте, що допомога по безробіттю не може виплачуватися нескінченно. У загальному випадку тривалість її виплати не перевищує 360 календарних днів протягом двох років з дня призначення такої допомоги. Однак, на жаль, звільненим за угодою сторін і за власним бажанням (без поважних причин) зазначений строк скорочено на 90 календарних днів. Отже, вони можуть отримувати допомогу по безробіттю не більше ніж 270 календарних днів (пп. 2.9 і 5.3 Порядку). Однак у разі звільнення за угодою сторін скорочують останні дні від дати реєстрації, а в разі звільнення за власним бажанням (без поважних причин) — перші дні від дати реєстрації. Зауважимо, що на такі перші дні саме і припадає виплата допомоги по безробіттю в розмірі 100 %.

Строки розірвання трудового договору

Звільнення за угодою сторін дає шанс отримати допомогу по безробіттю негайно і в більшому розмірі.

Розглянемо три основні ситуації:

1) звільнення за власним бажанням, без поважних причин. Працівник повинен попередити роботодавця про свій намір розірвати трудовий договір за два тижні до бажаної дати звільнення. Для цього він подає заяву у письмовій формі. Наприклад, працівник планує звільнитися 31.10.2014 р. — тоді він повинен подати заяву 17.10.2014 р. (діють правила обчислення строків, установлених ст. 2411 КЗпП). При цьому працівник повинен подати заяву саме 17.10.2014 р., адже після резолюції роботодавця на заяві й почнеться двотижневий відлік. Що робити, якщо директор не бажає підписувати заяву? Рекомендуємо зареєструвати її 17.10.2014 р. у вхідній кореспонденції директора. До 31.10.2014 р. роботодавець не може розірвати трудовий договір з працівником. Якщо ж після закінчення двотижневого строку працівник продовжує працювати та не вимагає розірвання трудового договору, то звільнити його за ст. 38 КЗпП, у загальному випадку, уже не можна;

2) звільнення за власним бажанням за наявності поважних причин. Якщо працівник має поважні причини, зазначені у ст. 38 КЗпП (див. на початку статті), то саме він «править бал» щодо дати звільнення. Таким чином, роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник;

3) звільнення за угодою сторін. А тут як домовляться між собою працівник і роботодавець — КЗпП не містить приписів і обмежень у цьому питанні. Отже, працівник може бути звільнений у будь-який погоджений з роботодавцем день. Наприклад, працівник подав заяву про звільнення за угодою сторін 31.10.2014 р. Якщо адміністрація згодна, то припинити трудовий договір можна вже цього дня, а можна погоджувати і іншу дату звільнення.

Розірвання трудового договору за угодою сторін надає можливість працівнику та роботодавцю самостійно встановити дату звільнення без прив’язки до будь-яких дат і «відробітків». Це плюс для працівника, який хоче звільнитися в найстисліші строки.

Інші нюанси

Можливість відкликати заяву про звільнення. Тут усе просто — при звільненні за власним бажанням працівник має право відкликати свою заяву в межах двотижневого строку. Тобто він може вже й не захотіти звільнятися. У свою чергу, роботодавець повинен задовольнити прохання працівника про відкликання заяви. Виняток: адміністрація підприємства вже прийняла на це місце працівника, якому за трудовим законодавством не можна відмовити у працевлаштуванні.

У разі розірвання трудового договору за угодою сторін відкликати заяву не вдасться. Погодили дату — будь ласка, отримайте розрахунок. Однак залишимо невелику «лазівку» для тих, хто звільняється за п. 1 ст. 36 КЗпП: анулювання раніше поданої заяви можливе, якщо обидві сторони (роботодавець і працівник) згодні на це (п. 8 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.92 р. № 9).

Відкликати заяву можна лише в разі звільнення за власним бажанням.

Остаточний розрахунок. При розірванні трудового договору на підставі п. 1 ст. 36 або ст. 38 КЗпП виплатять зарплату за відпрацьований час, компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки та відпустки працівникам, які мають дітей.

А ось вихідна допомога не є належною ні при звільненні за п. 1 ст. 36 КЗпП, ні при звільненні за ст. 38 КЗпП *.

Згода профспілки. Вона не буде потребуватися як при звільненні за  п. 1 ст. 36 КЗпП, так і за  ст. 38 КЗпП. Судіть самі: і в тому, і в іншому випадку працівник бажає звільнитися. Отже, профспілці немає резону відстоювати будь-які права працівника на його місце роботи на цьому підприємстві.

Для зручності читачів наведемо викладену інформацію в таблиці.

Критерій

Підстава для звільнення

п. 1 ст. 36 КЗпП

ст. 38 КЗпП

за угодою сторін

за власним бажанням
(з поважними причинами)

за власним бажанням
(без поважних причин)

Розмір допомоги по безробіттю**

100 % певного розміру

100 % певного розміру

80 % певного розміру

Початок виплати допомоги по безробіттю

з 8-го дня після реєстрації як безробітного

з 8-го дня після реєстрації як безробітного

з 91-го дня після реєстрації як безробітного

Тривалість виплати допомоги по безробіттю

270 календарних днів

360 календарних днів

270 календарних днів

Дата розірвання трудового договору

Сторони визначають самостійно

Визначає працівник

Після закінчення двох тижнів з дати попередження працівником про звільнення

Можливість відкликання заяви про звільнення

немає

є

є

Вихідна допомога

не виплачують*

Згода профспілки

не потрібна

 

* Виняток: працівник звільняється за власним бажанням у зв’язку з порушенням роботодавцем трудового законодавства, трудового або колективного договору.

** Визначається виходячи з середньої зарплати залежно від страхового стажу та тривалості безробіття.

 

Резюмуємо: працівнику вигідно звільнитися за угодою сторін (звичайно, якщо немає поважних причин для звільнення за власним бажанням). Можна припинити трудові відносини, не відпрацьовуючи два тижні, а отримувати потім допомогу в повному розмірі.

Однак майбутні роботодавці досить часто розглядають звільнення за  п. 1 ст. 36 КЗпП як прикриття «старих грішків». Мовляв, працівник «бешкетував» або не справлявся зі своїми обов’язками — ось його по доброті душевній й звільнили за  нейтральною статтею...

Але ми все одно за угоду сторін! Свою компетентність у нового роботодавця можна довести під час випробувального строку. А до появи нового місця роботи спокійно отримувати 100 % розміру допомоги по безробіттю.

l.belevcova@buhgalter911.com

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться