Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, вересень, 2014/№1
Друкувати

«Податковокредитні» документи: були, та спливли...

Войтенко Тетяна, податковий експерт
Що робити підприємству, якщо загублені, пошкоджені або достроково знищені документи, що підтверджують податковий кредит з ПДВ? Чи можливо відновити документи, що зникли? Які податкові наслідки «безповоротної» втрати? Чи можна притягнути до відповідальності осіб, винних у цьому?
податкова накладна, чек РРО

Сформувати податковий кредит з ПДВ платник може лише за наявності податкових накладних (далі — ПН), митних декларацій, інших документів, передбачених п. 201.11 ПКУ (п. 198.6 цього Кодексу). На момент складання податкової звітності з ПДВ без фактичної наявності «податковокредитних» документів ніяк не обійтися.

Проте згодом підприємство з різних причин (у результаті крадіжки, стихійного лиха, через недбалість працівників тощо) може втратити ці документи. Що зробити для збереження податкового кредиту?

Алгоритм дій

Якщо відбулися втрата, пошкодження або дострокове знищення документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків/зборів, то звертаємося до п. 44.5 ПКУ. Наведемо кроки платника на схемі (див. рис. 1 на с. 21). Там же відобразимо результати надання/ненадання контролерам документів, які були відсутні під час проведення перевірки (п. 44.6 ПКУ).

Важливо зазначити, що п. 44.5 ПКУ не визначає порядок дій за ситуації, коли після закінчення 90-денного строку документи так і не були відновлені. На нашу думку, процес відновлення документів може бути «розтягнутий» до закінчення податкової перевірки. Навіть більше того, документи, визначені в акті перевірки як такі, що відсутні, абз. 2 п. 44.7 ПКУ дозволяє платнику подати до контролюючого органу, що призначив перевірку, протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. І лише якщо цей строк буде пропущений, тоді вважається, що документи були відсутні на момент складання податкової звітності з усіма несприятливими «штрафними» наслідками, що випливають з цього .

Рис. 1. Дії платника при втраті «податкових» документів

Якщо втрачено «податковокредитні» документи

Цю ситуацію застерігає п. 198.6 ПКУ. Ним передбачено притягнення платника до відповідальності в разі, якщо раніше включені до складу податкового кредиту суми ПДВ не будуть підтверджені «податковокредитними» документами на момент перевірки.

Резонно припустити, що не уточнювати показники податкової звітності з ПДВ дозволено аж до моменту отримання від контролюючого органу письмового повідомлення про проведення документальної планової або документальної позапланової невиїзної перевірки. А якщо вдасться «протриматися» протягом 1095 днів (установленого п. 102.1 ПКУ строку давності), то про відновлення втрачених документів можна й зовсім забути. Але це на страх і ризик платника ПДВ.

Обережним платникам з діями щодо відновлення краще укластися в згаданий вище 90-денний строк. Якщо ж спроба відновлення втрачених «податковокредитних» документів буде марною, то після закінчення граничного строку є сенс сторнувати непідтверджені суми (п. 50.1 ПКУ).

Якщо вдасться відновити «податковокредитні» документи, суми ПДВ за ними можна буде включити до складу податкового кредиту. Найприйнятнішим варіантом відновлення самостійно знятого податкового кредиту, на нашу думку, є подання уточнюючого розрахунку (з урахуванням строків давності у 1095 днів) за той, відкоригований раніше у зв’язку з втратою документів, період.

З чого ж почати відновлювальний процес?

Відновлюємо документи: з чого починаємо та що робимо

Дії підприємства в разі втрати або знищення первинних документів (а отже, і ПН), що передують процедурі їх відновлення, регламентує п. 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88. Поділити їх можна на такі етапи (див. рис. 2).

Що ж слід розуміти під відновленим документом? У п. 3.14 ДСТУ 2732:2004 «Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять» знаходимо таке визначення: дублікат оригінала (службового документа) — повторно оформлений службовий документ для використання замість втраченого або пошкодженого оригінала, що має таку саму юридичну силу.

Після складання списку втрачених документів ви чітко знаєте, що саме відсутнє. Залишилася справа за малим — приступити до їх відновлення.

Рис. 2. Дії підприємства при втраті первинних документів

Дублікати ПН та їх замінників є рівноцінними оригінальним документам. Щоправда, велика ймовірність того, що дублікати «визнають» у податківців за оригінальні лише в тому випадку, якщо будуть міститися у списку втрачених документів, який, у свою чергу, зафіксований в направленому органу ДФСУ акті.

Які ж із втрачених «податковокредитних» документів практично можливо відновити, а які — навіть теоретично неможливо?

Якщо «податковокредитні» документи не відновлені, то при перевірці не уникнути донарахувань. Для посадових осіб втрата документів може загрожуати також адміністративною, а в деяких випадках — кримінальною відповідальністю (ст. 1631, 1642, 1863 КУпАП і ст. 357 ККУ). Якщо документи «посіяли» з вини звичайного працівника, то максимум, що йому можна «пред’явити», — це накласти дисциплінарне стягнення (у вигляді попередження, догани, звільнення) і притягти до матвідповідальності у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше його середнього місячного заробітку (ст. 132 КЗпП ).

Податкові накладні. Якщо у підприємства-покупця з якоїсь причини зникли паперові оригінали ПН (загублені, зіпсовані тощо), то відновити їх можна за допомогою його контрагентів-постачальників. Для цього потрібно звернутися до них з офіційним листом з проханням надати ПН замість втрачених. Причому ми не бачимо особливих перешкод для повторної виписки оригінала ПН продавцем товарів/послуг та передачі його покупцю, який опинився в «нестандартній» ситуації.

Хоча навіть якщо постачальник випише підприємству ПН з позначкою «дублікат», то за нею все одно податковий кредит має бути збережений. Адже така приписка свідчитиме лише про те, що ПН оформлена постачальником товарів/послуг повторно.

Рахунки на послуги. Ситуація з відновленням рахунків на послуги схожа з «податковонакладним» клопотом: запитуємо у контрагентів їх дублікати, які обґрунтують раніше відображений нами податковий кредит. При цьому, якщо контрагенти повторно випишуть оригінали рахунків на послуги — це лише вітається!

Транспортні квитки. З цими замінниками ПН ситуація невесела — відновити транспортні квитки ніяк не вдасться. Відповідно податковий кредит при їх втраті просто «згорає».

Касові чеки. Відновити втрачений фіскальний касовий чек на товари/послуги неможливо. Проте при дотриманні всіх необхідних процедурних моментів, описаних нами раніше, вважаємо, що зберегти податковий кредит, відображений на їх підставі, дозволить отримана від контрагента копія контрольної стрічки з підписом і печаткою постачальника товарів/послуг.

Висновки
  • Про факт втрати «податковокредитних» документів повідомляємо орган ДФСУ у 5-денний строк з дня виявлення їх зникнення/ пошкодження.

  • На відновлювальні процедури платнику відводиться 90 календарних днів з дня, наступного за днем надходження до контролюючого органу повідомлення про втрату документів.

  • Складений за результатами роботи комісії акт з переліком втрачених документів і зазначенням причин, що призвели до втрати, направляємо до органу ДФСУ протягом 10 днів з дня його оформлення.

  • За відсутність «податковокредитних» документів посадовим особам підприємства загрожує адміністративна, а іноді навіть кримінальна відповідальність.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться